Cедмиця 3-тя після П’ятидесятниці.
Засту́пнице и Похвало́ земли́ на́шея Полта́вския, Пречи́стая Де́во Богоневе́сто Влады́чице! Многообра́зную благода́ть от святы́я Твоея́ ико́ны стяжа́вше, мо́лим Тя́, смире́нии и гре́шнии: о, Всепе́тая Ма́ти Бо́га на́шего, Моли́твеннице те́плая, чуде́с и исцеле́ний пода́тельнице, не отврати́ся то́ка сле́з на́ших, но приими́ моле́ния рабо́в Твои́х; не вве́ри на́с челове́ческому предста́тельству, да не до конца́ поги́бнем от беззако́ний на́ших, но покры́й на́с всечестны́м покро́вом Твои́м, и изми́ ны́ от належа́щих на на́с бе́д и скорбе́й; моли́ Сы́на Твоего́, Христа́ Бо́га на́шего, грехо́в оставле́ние на́м дарова́ти, и жи́зни ве́чныя прича́стники бы́ти сотвори́; на Тя́ бо по Бо́зе все́ упова́ние на́ше возлага́ем, Пресвята́я Де́во.
Тропар
13 липня 2024 р. Горбанівської (1786) ікони Божої Матері.
Образ Горбанівської (1786) ікони Божої Матері був знайдений на початку XVIII століття (за іншими джерелами, в першій половині ХVII століття) в лісистій незаселеній місцевості на околиці Полтави. Там жив тільки козак Горбань, від прізвища якого з часом село і отримало свою назву. Поселившись там, козак господарював і мав пасіку. Одного разу, коли він косив траву, його коса раптом переломилася. Бажаючи дізнатися причину, він нахилився і побачив у траві ікону Божої Матері. Козак зауважив, що лезо коси поранило лик Пречистої під Її правим оком, з якого потекла сльоза (до речі, слід від удару і сльозу досі чітко видно на іконі). Краї ікони були обрізані, це наводило на думку, що вона була знівечена чиєюсь злочинницькій рукою.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський звершив молебень з читанням акафісту до Горбанівської ікони Божої Матері в храмі Олександра Невського с. Плішивець.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь, розповів про ікону.
Святи́и безсре́бреницы и чудотво́рцы, Космо́ и Дамиа́не, / посети́те не́мощи на́ша: // ту́не прия́сте, ту́не дади́те нам.
Тропар
14 липня 2024 року в 3- тю Неділю після П’ятидесятниці Церква вшановує Безсрібників Косму і Даміана, що в Римі постраждали (284).
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Мф. 6:22-33)
“Якщо око твоє буде чисте, то все тіло твоє буде світле; якщо ж око твоє буде погане, то все тіло твоє буде темне” (Мф.6:22-23). Оком називається тут розум, а тілом весь склад душі. Таким чином, коли розум простий, тоді в душі світло; коли ж розум лукавий, тоді в душі темно. - Що таке розум простий і розум лукавий? Розум простий – той, який приймає все, як написано в слові Божому, і безсумнівно переконаний, що все так і є, як написано: жодної хитромудрості, жодних вагань і роздумів немає в ньому. Розум лукавий – той, який приступає до слова Божого з лукавством, хитрим розпитуванням і підшукуваннями. Він не може прямо вірити, але підводить слово Боже під свої міркування. Він приступає до нього не як учень, а як суддя і критик, щоб попитати, ще то воно говорить, і потім або поглумитися, або зверхньо сказати: “так, це не погано”.
- У такого розуму немає твердих положень, тому що слову Божому, очевидно, він не вірить, а свої міркування завжди нестійкі: нині так, завтра інакше. Тому в нього одні вагання, нерозуміння, запитання без відповідей; всі речі в нього не на своєму місці, і ходить він у темряві, навпомацки. Простий же розум усе ясно бачить: усяка річ у нього має свій визначений характер, словом Божим визначений, тому всякій речі в нього своє місце, і він точно знає, як себе щодо чого тримати, – ходить, значить, дорогами відкритими, видимими, з цілковитою впевненістю, що вони ведуть до справжньої мети.
Протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
На Божественній Літургії після читання Євангелія Мф. 6:22-33 (зач. 18).; Безр.: Мф. 10:1,5-8 (зач. 34 від полу).) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).