Седмиця 2-га та 3-тя після П’ятидесятниці
Взбра́нной Воево́де победи́тельная,/ я́ко изба́вльшеся от злых/ прише́ствием Твоего́ честна́го о́браза, Влады́чице Богоро́дице,/ све́тло сотворя́ем пра́зднество сре́тения Твоего́ и обы́чно зове́м Ти́:// ра́дуйся, Неве́сто Неневе́стная.
Кондак
06 липня 2024 року Свята Церква вшановує ікону Божої Матері Володимирська (Києво-Вишгородська) (1480).
Володимирська ікона Божої написана євангелістом Лукою на дошці від стола, за яким трапезував Спаситель з Пречистою Матір’ю і праведним Іосифом. Божа Матір, побачивши цей образ, мовила: «Віднині ублажать Мене всі роди. Благодать Народженого від Мене з цією іконою хай буде».
1131 року ікона була прислана на Русь із Константинополя святому князю Мстиславу († 1132, пам’ять 15 квітня) та була поставлена у Дівочому монастирі Вишгорода, давнього удільного міста святої рівноапостольної княгині Ольги.
Ікона отримала назву «Володимирська» після того, як 1155 року син Юрія Долгорукого Андрій Боголюбський приніс її до міста Володимира і помістив у спорудженому ним Успенському соборі.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебень з читанням акафісту до ікони Божої Матері Володимирська (Києво-Вишгородська) в Іллінському храмі с. Великі Будища та в Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Настоятель привітав всіх зі святом та виголосив проповідь.
Проро́че и Предте́че прише́ствия Христо́ва,/ досто́йно восхвали́ти тя недоуме́ем мы, любо́вию чту́щии тя:/ непло́дство бо ро́ждшия и о́тчее безгла́сие разреши́ся/ сла́вным и честны́м твои́м рождество́м,// и воплоще́ние Сы́на Бо́жия ми́рови пропове́дуется.
Тропар
07 липня 2024 року Свята Церква вшановує РІЗДВО ЧЕСНОГО СЛАВНОГО ПРОРОКА, ПРЕДТЕЧІ І ХРЕСТИТЕЛЯ ГОСПОДНЬОГО IОАННА.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Мф. 4:18-23)
- Покликав Господь Петра й Андрія, і вони негайно, залишивши все, пішли за Ним. Покликав Він Якова та Іоанна, і вони теж негайно залишили все і пішли за Господом. Чому ж вони так скоро й охоче пішли? Тому, що побачили краще. Такий уже закон у нас у душі, що, дізнавшись і скуштувавши найкраще, вона відвертається від гіршого і кидає його. Тут відбувається те саме, що потім Господь зобразив у притчі про скарб, схований на полі, і про дорогоцінну перлину. Цей скарб і перлина – віра в Господа і спілкування з Ним за силою віри.
- Володарями цього ми називаємося ще в хрещенні. Чому ж ми так мало цінуємо такий скарб і, мало цінуючи, міняємо на пустку? Тому, що під час виховання не вводять нас у смак цього скарбу, і він стає чужим нашому серцю. Серце наше не знає цього найкращого. Воно знає тільки, що з недоброго менш недобре і що більш, і на цьому засновує свій погляд.
- Тут причина вся, чому інших кличе Господь і вони йдуть, а ми, і покликані, тікаємо від Нього.
- Святий Іоанн свідчив про Христа Іісуса, що Він є воістину “Агнець Божий, що бере на себе гріх світу” (Ін. 1:29), – є обітований Визволитель, всіма очікуваний. Чули це ті, хто був при ньому і повірили. Від них пройшло це свідчення в народ, і всі стали думати, що засвідчений Іоанном не проста людина. Спаситель вказав на це, коли в останні дні в храмі запропонував очільникам церковним запитання, “звідки хрещення Іоаннове, з неба чи від людини?” (Мк. 11:29-30). Ті ухилилися від відповіді, тому що вони не могли не бачити, що Іоанн не сам від себе прийшов, водою хрестячи. Але скажи вони це, негайно повинні були визнати і свідчення його, що перед ними Обіцяний, і внаслідок того підкоритися Його вченню. А цього вони не хотіли не з якихось ґрунтовних причин, а лише через упередження. Але їхня впертість анітрохи не применшує сили свідчення св. Іоанна. Воно й досі настільки ж доказове, як було, коли вийшло з вуст його. І ми Іоанна чуємо, який вказує нам істинного Спасителя, і тим оживляємо віру свою, як віру, що має за собою відчутні докази.
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
На Божественній Літургії після читання Євангелія Мф. 4:18-23 (зач. 9).; Предтечі: Лк. 1:1-25,57-68,76,80 (зач. 1) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Також, цього ж дня, протоієрей Роман Височанський звершив молебень в Іллінському храмі с. Великі Будища та Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка. Настоятель привітав всіх зі святом та виголосив проповідь.
Ра́дуйтеся, святи́и и пресла́внии чудотво́рцы Пе́тре и Февро́ние
08 липня 2024 року Свята Церква вшановує Прмц. Февронії діви (близько 304) та Блгв. кн. Петра, у чернецтві Давида, і кнг. Февронії, у чернецтві Євфросинії, Муромських чудотворців (1228).
Протоієрей Роман Височанський звершив молебень з читанням акафісту Блгв. кн. Петру і кнг. Февронії в Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Настоятель привітав всіх зі святом та розповів житіє Блгв. кн. Петра і кнг. Февронії.
Радуйся, Владычице, милостивая о нас пред Богом Заступнице.
09 липня 2024 року Свята Церква вшановує Тихвінську ікону Божої Матері (1383).
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський звершив молебень з читанням акафісту перед іконою Божої Матері Тихвінська в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Настоятель привітав всіх зі святом та виголосив проповідь.
Днесь всеми́рная ра́дость возсия́ нам ве́лия:/ дарова́ся святе́й Горе́ Афо́нстей/ цельбоно́сная Твоя́, Влады́чице Богоро́дице, ико́на,/ со изображе́нием тричи́сленно и неразде́льно пречи́стых рук Твои́х,/ в прославле́ние Святы́я Тро́ицы,/ созыва́еши бо ве́рных и моля́щихся Тебе́ о сем позна́ти,/ я́ко двема́ Сы́на и Го́спода держи́ши,/ тре́тию же яви́ на прибе́жище и покро́в чту́щих Тя,/ от вся́ких напа́стей и бед избавля́ти,/ да вси, притека́ющии к Тебе́ ве́рою прие́млют неоску́дно от всех зол свобожде́ние,/ от враго́в защище́ние,/ сего́ ра́ди и мы вку́пе с Афо́ном вопие́м:// ра́дуйся, Благода́тная, Госпо́дь с Тобо́ю.
Тропар
11 липня 2024 року Свята Церква вшановує Ікону Божої Матері, йменовану «Троєручиця» (VIII)
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський звершив молебень з читанням акафісту перед іконою Божої Матері «Троєручиця» в храмі Олександра Невського с. Плішивець.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Апо́столов первопресто́льницы,/ и вселе́нныя учи́телие,/ Влады́ку всех моли́те/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
Тропар
12 липня 2024 року Свята Церква вшановує СЛАВНИХ І ВСЕХВАЛЬНИХ ПЕРВОВЕРХОВНИХ АПОСТОЛІВ ПЕТРА І ПАВЛА (67)
Апостоли Христові Петро і Павло відійшли до Господа в один день. Місце поховання апостолів було священним для перших християн Рима. Вшанування їхньої пам`яті почалося відразу ж після страти.
Святкуючи цього дня пам’ять первоверховних апостолів, Православна Церква прославляє духовну твердість святого Петра і розум святого Павла, оспівує в них образ навернення тих, хто грішить і виправляється: в апостолі Петрові образ того, хто відійшов від Господа і покаявся, в апостолі Павлові образ того, хто чинив опір проповіді Господній і потім увірував.
В день свята, протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
На Божественній Літургії після читання Євангелія в.: Мф. 10:32-36,11:1 (зач. 38).; Апп.: Мф. 16:13-19 (зач. 67) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
Також, цього ж дня, протоієрей Роман Височанський звершив молебень в Іллінському храмі с. Великі Будища та Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка. Настоятель виголосив проповідь та привітав всіх зі святом .