Cедмиця 17 і 18-та після П’ятидесятниці
20 жовтня 2024 року у Неділю 17 після П’ятидесятниці Свята Церква вшановує Мчч. Сергія і Вакха (290–303).
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Лк. 7:11-16 (зач.30 про воскрешення сина наїнської вдови).; Мчч.: Лк. 21:8-19 (зач. 106) виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство,збереження всіх людей, мир в Україні, а також про милість Божу до всіх.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
От святы́я ико́ны Твоея́,/ о Влады́чице Богоро́дице,/ исцеле́ния и цельбы́ подаю́тся оби́льно,/ с ве́рою и любо́вию приходя́щим к ней./ Та́ко и мою́ не́мощь посети́,/ и ду́шу мою́ поми́луй, Блага́я,// и те́ло исцели́ благода́тию Твое́ю, Пречи́стая.
Тропар, глас 1 Богородиці перед іконою «Іверська»
26 жовтня 2024 року Свята Церква вшановує Iверську ікону Божої Матері.
Божественну Літургію звершив протоієрей Роман Височанський у Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Після читання Євангелія: Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54).; Рядове: Лк. 6:1-10 (зач. 22) виголосив проповідь.
,По завершенні Літургії відслужили панахиду за всіх одвіку спочилих православних християн.
Цього ж дня, настоятель відслужив панахиду у Свято-Іллінському храмі с. Великі Будища та в Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Препросла́влен еси́, Христе́ Бо́же наш,/ свети́ла на земли́ отцы́ на́ши основа́вый,/ и те́ми ко и́стинней ве́ре вся ны наста́вивый,// Многоблагоутро́бне, сла́ва Тебе́.
Тропар, глас 8 Святим отцям VII Вселенського Собору
27 жовтня 2024 року Неділя 18 після П’ятидесятниці, Пам’ять святих отців VII Вселенського Собору (787).
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Лк. 8:5-15 (зач. 35 про сіяча).; Свв. отцям: Ін. 17:1-13 (зач. 56) виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
(Ін. 17:1-13) - Арій став відкидати божество Сина Божого і Його єдиносутність з Богом Отцем. На нього піднялася вся Церква; всі віруючі, у всіх кінцях світу, єдиними вустами сповідували, що Господь Іісус Христос є Син Божий Єдинородний, Бог від Бога, народжений, не створений, єдиносущний Отцю.
- Інший подумав би, що це випадкове якесь натхнення на однодумність; але ця віра пройшла потім вогняне випробування, коли на бік аріан схилилася влада і знать. Ні вогонь, ні меч, ні гоніння не могли винищити її, і вона негайно виявилася всюди всіма, як тільки припинявся тиск зовнішньої сили. Це означає, що вона становить серце Церкви і сутність її сповідання.
- Слава Господу, що зберігає в нас цю віру! Бо поки вона є, ми ще християни, хоч і погано живемо; не стане її – і християнству кінець.
- (Лк. 8:5-15)
Під тернами і бур’янами, що пригнічують слово божественної істини, окрім багатства, насолод і скорбот житейських, нині треба розуміти і різні хибні вчення, що їх поширюють учені, які втратили істину і збилися зі шляху до неї. Таких учень у нас розходиться багато: інші гласно і відкрито йдуть проти істини; інші – під умовними натяками, зрозумілими, однак, тим, до кого спрямовуються. По суті вони діють як чадний газ: непомітно входячи, затьмарюють голову і доводять до втрати ясної свідомості всього навколишнього. Хто нахапається цього чаду, той починає марити, як сонний, бо все видається йому вже зовсім не в тому вигляді, як воно є і як видається тому, хто перебуває при здоровому глузді. Зустрівши таку особу, ви бачите, що в неї пригнічена не тільки істина всяка, але заглушене і почуття істини, і брехня впровадилася в усі складові розуму. Як же бути? Не слухати і не читати цієї маячні, а коли мимоволі почулося або прочиталося, – викинь із голови, а коли не викидається, – піддати міркуванню, і все розлетиться, як дим.
За богослужінням молилися за владу, воїнство,збереження всіх людей, мир в Україні, а також про милість Божу до всіх.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).