Хрестопоклонна Неділя
У Неділю Хрестопоклонну Великого посту в Свято-Покровському храмі с.Плішивець протоієрей Роман Височанський відслужив Божественну Літургію. Після читання Євангелія настоятель виголосив проповідь.
На відміну від старозавітних людей, які в скорботах були позбавлені надії, ми маємо того Архієрея, який може нам співстраждати, який сам був «искушен» в усьому крім гріха, може і тим хто спокушається допомогти . Чим допомає нам Господь? Та звичайно ж – Хрестом.
Памятаєте, спів ексапостиларія із страсної п’ятниці “Разбойника благоразумнаго”: «И мене Древом Крестным просвети, и спаси мя». В сьогоднішній день ми цьому «Древу Кресному» поклоняємось, як символу Перемоги над смертю. І кожен хто з вірою подивиться на той Хрест, як у Старому заповіті так і в Новому – отримує спасіння.
Згадайте, як молитва Мойсея з хрестообразно піднятими руками допомогла перемогти Амалика.
Тоді євреї перемогли амаликитян. Мойсей, молячись з піднятими руками, прообразував собою переможний хрест Христів, силою якого тепер віруючі християни поборюють видимих і невидимих ворогів.
Згадайте той хрест на який Мойсей підняв мідного змія в пустині, щоб кожен покусаний подивившись на нього з вірою отримав зцілення.
| «І послав Господь на той народ зміїв сарафів, і вони кусали народ. І померло багато народу з Ізраїля. І прийшов народ до Мойсея та й сказав: Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв. І молився Мойсей за народ. І сказав Господь до Мойсея: Зроби собі сарафа, і вистав його на жердині. І станеться, кожен покусаний, як погляне на нього, то буде жити. І зробив Мойсей мідяного змія, і виставив його на жердині. І сталося, якщо змій покусав кого, то той дивився на мідяного змія і жив!»4 М. 21:6-9 |
Хрест нас відрізняє від всіх інших релігій. Ми хрестимся і освячуємо Хрестом все. Ми Хрестом відрізняємося навіть від тих релігій, які називають себе християнами: від католиків, які зліва на право творять хресне знамення. Тільки із за того, що неправильно розуміють учення церковне.
Маючи такого Первосвященика, який нас благословив великою Благодаттю і щедротами від Свого Престола, маємо можливість перемоги над гріхом, над плоттю, над дияволом, над світом. Для того, щоб нас світ не затягнув у суєту, що ми розуміли, що ми поставлені вище всіх, навіть вище ангелів. Бо не ангелів Господь вибрав для служіння собі в Таїнствах, а нас – людей тих, які спокушуються і в спокусах падають, тих які “плоть носяще и в мире живуще, от диавола прельстишася“. Нас вибрав для співслужіння в великому Таїнстві спасіння роду людського – Божественній Літургії. Бо в молитвах читаємо «Ангели не можуть і подивитися на «Святое Возношение», а ми в ньому берем участь.
Хресна смерть, Хресна жертва стала не просто спасінням, а відкрила нам Любов Божу. Любов, яку Господь виявив там на Хресті, розрішаючи всі наші гріхи, відкриваючи нам вхід в царство небесне.
Та любов повинна з Хреста виливатися і в нас, і ми повинні тією любов’ю зігрівати один одного, ми повинні тією любов’ю вчитися жертвувати собою і приносити жертву, яку показав нам Великий Архієрей по чину Мелхіседекову, який згадується в сьогоднішній день, тобто Ісус Христос.
Проповідь Євангельська не змінилася «Так Бог полюбив світ, що послав Сина Свого Однородженого, щоб через Нього світ спасся». Але послав Його куди? На смерть і смерть Хресну.
І в сьогоднішній день утрудившись, за три тижні Посту, в черговий раз припадаємо до Хреста Господнього в черговий раз надіємось, що та сила про яку читаємо в молитві «Да воскреснет Бог, и расточатся врази Его», що та сила Хреста є проганяючою «всех козней вражиих» для нас стане, як пісне спів церковний: і Церкви прекрашення, і мучеників Слава, і ієреїв похвала, і демонів язва. Для нас Хрест стане символом життя. Ми будемо готові посвятити своє життя для служіння ближньому, служіння Богу розіп’явши плоть зі страстями і похотями.
Зрозуміємо, що Піст для нас це не обмеження, навіть не випробування совісті – це дорога, якою можна пройти через все життя. Кожного разу відпочиваючи під Хрестом, бо за ним живоносна сила прощення гріхів, зцілення від хвороб, освячення всього, бо всюди використовуємо Хрест Господній для просвітлення і освячення. Тому ідемо в Горний Єрусалим опираючись, як на костиль, на Посох Аерона, на жезл Мойсея, на символ священства на Хрест Господній. Щоб ідучи дорогою Посту в Горній Єрусалим ми розуміли, що кожного разу коли ми падаємо, то Господь Сам сходить знову в жертву для того, щоб впавших підняти. Тому і вклоняючись кажемо: «Кресту Твоему поклоняемся, Владыко, и святое воскресение Твое славим».
Кожна Літургія є малою Пасхою, та відображає всю повноту торжества Світлого Хрестового Воскресіння та в черговий раз нам дарує надію, що взявши Хрест свій, про який Господь говорить в сьогоднішньому Єванглії, і послідкувавши за ним ми можемо спасти свою душу.