Тиждень 27- мий по П’ятидесятниці
Велича́ем Тя,/ Пресвята́я Де́во,/ Богоизбра́нная Отрокови́це,/ и чтим е́же в хра́м Госпо́день// вхожде́ние Твое́.
Пречи́стый храм Спа́сов,/ многоце́нный черто́г и Де́ва,/ свяще́нное сокро́вище сла́вы Бо́жия,/ днесь вво́дится в дом Госпо́день, благода́ть совводя́щи,/ Я́же в Ду́се Боже́ственном,/ Ю́же воспева́ют А́нгели Бо́жии:// Сия́ есть селе́ние Небе́сное.
Кондак
04 грудня 2023 року Свята Церква вшановує ВВЕДЕННЯ У ХРАМ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ.
З свята Введення в Храм Пресвятої Богородиці на вечірній службі починають співати: «Христос рождається», таким чином готуючи віруючих до гідного стрітення свята Різдва Христового.
Введення в храм Пресвятої Діви стало необхідною ланкою рятівного Божого промислу про світ.Ця подія поклала край багатовіковому відчуженню людини від Бога і перебуванню її під рабством гріха.
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський.
Я́ко звезду́ тя пресве́тлу почита́ем,/ от восто́ка возсия́вшую, и на за́пад прише́дшую,/ всю бо страну́ сию́ чудесы́ и добро́тою обогаща́еши,/ и просвеща́еши ве́рою чту́щия па́мять твою́, Алекса́ндре блаже́нне./ Сего́ ра́ди днесь пра́зднуем твое́ успе́ние, лю́дие твои́ су́щии,/ моли́ спасти́ нас, и вся притека́ющия к ра́це моще́й твои́х,/ и ве́рно вопию́щия ти́:// ра́дуйся, гра́ду на́шему утвержде́ние.
Кондак
6 грудня 2023 року Свята Церква вшановує пам’ять Блгв. вел. кн. Олександра Невського, в схимі Олексія (1263).
Цього дня в малому храмі Олександра Невського с. Плішивець богослужіння розпочали з молебну з читанням акафісту Святому Благовірному князю Олександру Невському. Божественну Літургію звершив протоієрей Роман Височанський в співслужінні ієромонаха Вікентія (Залюбовського), ієрея Віктора Жданова.
За Літургією ієромонах Вікентій (Залюбовський) читав Євангелія Єв.: Мф. 5:1-12. Потім настоятель виголосив проповідь про дивного князя Олександра.
За богослужінням молилися за владу, воїнство.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
По закінченні Літургії протоієрей Роман Височанський привітав всіх зі святом та подякував ієромонаху Вікентію та ієрею Віктору.
За традицією з любов’ю пригощали прихожан і гостей хоч і пісним, але смачним обідом.
Святий благовірний великий княже Олександре, моли Бога за нас!
Лик честны́й Боже́ственне мучениколю́бцы,/ воздви́гните ны́не, почита́юще всему́друю Екатери́ну,/ сия́ бо в три́знищи Христа́ пропове́да,// и зми́я попра́, ри́торов ра́зумы укроти́вши.
Кондак
07 грудня 2023 року Свята Церква вшановує пам’ять Вмц. Єкатерини (305–313) та Прп. Меркурія, посника Печерського, в Дальніх печерах (XIV).
Свята Єкатерина народилася в Олександрії в середині III століття в сім’ї правителя Олександрії Єгипетської Конста. Вона була вродлива, розумна і прекрасно освічена. Заміж дівчина не поспішала, чекала нареченого, який перевершить її у знатності, багатстві, красі та мудрості.
Мати святої діви, таємна християнка, відвела її до відлюдника, який розповів про Нареченого, що в усьому перевершує дівчину. Він подарував великомучениці ікону Божої Матері, вказавши, що саме Вона допоможе познайомитися з цим Нареченим. Уночі Катерині привиділася Богородиця з Немовлям, що сяяло, наче сонце, яке відвертало від неї Своє обличчя. Катерина вирушила до старця, який наставив її в духовному житті та звершив над нею Таїнство Хрещення. Наступної ночі уві сні Катерина знову побачила Пречисту Діву і Божественне Немовля, Яке одягло перстень на палець дівчини. Прокинувшись, свята побачила на пальці перстень і зрозуміла, що побралася Христу. Вона стала жити для Нього, молячись і в усіх вчинках керуючись Євангелієм.
Катерина під час язичницького свята наважилася викрити правителя Максиміна, який мучив християн в Олександрії. Він зачарувався красою діви. Щоб показати торжество язичницької мудрості, правитель скликав 150 найученіших мужів імперії, але свята Катерина взяла гору над мудрецями, які самі увірували в Христа і мужньо прийняли смерть – були спалені за велінням імператора. Святу піддали жорстоким тортурам і потім кинули в темницю. Дружина імператора Августа зустрілася зі святою і після бесіди з нею прийняла християнську віру.
Наступного дня святу хотіли колесувати, але знаряддя тортур розтрощила якась невидима сила, уламками перебивши язичників. Свідки цього: Августа, царедворець Порфирій Стратилат і 200 воїнів – перед усіма сповідували свою віру в Христа і були обезголовлені. Максимін запропонував Катерині стати його дружиною, якщо вона поклониться язичницьким богам, на що свята відповіла рішучою відмовою і була обезголовлена.
Божественну Літургію протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Іллінському храмі с. Великі Будища.
Після читання Євангелія.: Лк. 18:31-34 (зач. 92).; Вмц.: Лк. 21:12-19 (зач. 106) настоятель виголосив проповідь, а
по завершенні Літургії привітав присутніх Катерин з святом та вручив їм на добру молитовну памʼять подарунки.
За богослужінням молилися за владу, воїнство.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Честна́го о́браза Твоего́ зна́мение/ пра́зднующе, лю́дие Твои́, Богороди́тельнице,/ и́мже ди́вную побе́ду на сопроти́вныя гра́ду Твоему́ дарова́ла еси́./ Те́мже Тебе́ ве́рою взыва́ем:// ра́дуйся, Де́во, христиа́н Похвало́.
Кондак
10 грудня 2023 року Свята Церква вшановує Iкону Божої Матері, йменованої «Знамення»
Ікона Божої Матері, іменована “Знамення”, зображує Пресвяту Богородицю, яка сидить і молитовно піднімає руки Свої; на грудях її, на тлі круглого щита (або сфери), – Божественне Дитятко, яке благословляє, – Спас-Еммануїл. Таке зображення Богоматері належить до числа найперших Її іконописних образів. В усипальниці святої Агнії в Римі є зображення Богоматері з розпростертими в молитві руками і з Немовлям, що сидить на Її колінах. Це зображення належить до IV століття. Крім того, відомий стародавній візантійський образ Богоматері “Нікопея”, VI століття, де Пресвяту Богородицю зображено сидячою на троні, що тримає обома руками перед собою овальний щит з образом Спаса-Еммануїла. Ікони Божої Матері, відомі під ім’ям “Знамення”, з’явилися на Русі в XI – XII століттях, а називатися так почали після чудесного знамення від Новгородської ікони, яке сталося 1170 року.
Цього року об’єднані сили руських питомих князів, очолювані сином Суздальського князя Андрія Боголюбського, підійшли під стіни Великого Новгорода. Новгородцям залишалося сподіватися лише на Божу допомогу. Дні й ночі молилися вони, благаючи Господа не залишати їх. Третьої ночі почув архієпископ Новгородський Іоанн чудовий голос, що повеліває йому взяти з Церкви Спаса Преображення на Іллінській вулиці образ Пресвятої Богородиці і винести його на міську стіну. Коли ікону переносили, – вороги пустили в хресний хід хмару стріл, і одна з них встромилася в іконописний лик Богородиці. З очей Її потекли сльози, і ікона повернулася ликом до міста. Після такого Божественного знамення на ворогів раптово напав незбагненний жах, вони стали побивати один одного, а підбадьорені Господом новгородці безстрашно кинулися в бій і перемогли.
На згадку про чудесне заступництво Цариці Небесної, архієпископ Іоанн тоді ж встановив свято на честь Знамення Божої Матері, яке і донині святкують. На деяких Новгородських іконах Знамення, крім Богоматері з Предвічним Немовлям, зображуються і чудесні події 1170 року. Чудотворна ікона 186 років після явлення знамення перебувала в тій самій церкві Спаса Преображення на Ільїній вулиці. 1356 року для неї було збудовано в Новгороді храм Знамення Пресвятої Богородиці, що став собором Знам’янського монастиря.
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський
Після читання Євангелія: Лк. 13:10-17 (зач. 71 – про зцілення згорбленної жінки) ,Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54). настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).