Седмиця 10-та по П’ятидесятниці.

Величаем Тя, /
Живодавче Христе, /
и почитаем пречистыя плоти Твоея /
преславное Преображение.

Цього року в понеділок десятої седмиці Свята Церква святкує Преображення Господнє. Ця подія розкриває перед нами славу Богом створеної людини. Христос з’явився перед учнями в славі Отчій, в славі Своїй Божественній і Євангеліє нам говорить, що Божественне світло струменіло з Його фізичного тіла і з одягу, який його покривав, виливалося на все, що оточувало Христа.

І день Преображення Господнього показує нам, яким світлом покликаний засяяти ввесь наш матеріальний світ, якою славою він покликаний сяяти в Царстві Божому, в вічності Господній.

Цього святкового дня Божественну літургію в Свято-Покровському храмі  звершив протоієрей Роман Височанський в співслужінні ієродиякона Гурія (Ромаса).

Протоієрей Роман Височанський відслужив о 8 годині молебний спів з освяченням яблук у каплиці Олексія Чоловіка Божого с. Тимофіївка ( дивитись ФОТО ТУТ), а по закінченні Літургіїї та молебну у Свято-Покровському храмі звершив молебні у Іллінському храмі с. В.Будища, потім у каплиці  Георгія Побідоносця с. Броварки та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка і накінець у каплиці Архістратига Михаїла с. Дучинці. Настоятель у своїй проповіді привітавши прихожан зі святом, розповідав про значення сьогоднішнього свята.

25 серпня 2019 року в десяту неділю по П’ятидесятниці Божественну літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі  звершив протоієрей Роман Височанський в співслужінні ієродиякона Гурія (Ромаса). Після читання Євангелія  Мф. 17:14-23 (зач. 72) настоятель виголосив проповідь.

Святитель Феофан Затворник в «Думки на кожен день [1887] року» про сьогоднішнє Євангелія розмірковує так:

«Сей род изгоняется только молитвою и постом» (Мф.17:21). Если сей род изгоняется молитвою и постом другого лица, то тем более войти не может в того, у кого есть собственный пост и молитва. Вот ограда! Хоть бесов бездна и весь воздух набит ими, но ничего не смогут сделать тому, кто огражден молитвою и постом. Пост – всестороннее воздержание, молитва – всестороннее богообщение; тот совне защищает, а эта извнутрь устремляет на врагов всеоружие огненное. 

Постника и молитвенника издали чуют бесы и бегут от него далеко, чтобы не получить болезненного удара. Можно ли думать, что где нет поста и молитвы, там уже и бес? Можно. Бесы, вселяясь в человека, не всегда обнаруживают свое вселение, а притаиваются, исподтишка научая своего хозяина всякому злу и отклоняя от всякого добра; так что тот уверен, что все сам делает, а между тем только исполняет волю врага своего. Возьмись только за молитву и пост – и враг тотчас уйдет и на стороне будет выжидать случая, как бы опять вернуться, и действительно возвращается, как только оставлены бывают молитва и пост.”

Святитель Феофан Затворник говорячи про піст має на увазі не піст в тому сенсі, в якому його так часто ми сприймаємо: стриманість у їжі: а піст в тому основному сенсі, в якому всі святі отці розуміють це слово: відмова – або, вірніше, свобода – від усього того, що нас поневолює; свобода від усього того, що нас приваблює, царствена незалежність, при якій ми можемо до кінця належати Богові.

І молитва в якій ми, скинувши з себе всі узи, забувши про землю, про небо і про себе, стали перед Богом.