Cедмиця 27,28 та 29 після П’ятидесятниці

Я́ко апо́столов первозва́нный/ и верхо́внаго су́щий брат,/ Влады́це всех, Андре́е, моли́ся/ мир вселе́нней дарова́ти// и душа́м на́шим ве́лию ми́лость.
Тропар, глас 4
13 грудня 2025р. (30 листопада ст.ст.), субота Апостола Андрія Первозванного (близько 62).
Божественну Літургію а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.Після читання Євангелія: Ап.: Ін. 1:34-51 (зач. 4) виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- На утрені Євангелія читання(Мф. 4:18-23)
- Покликав Господь Петра й Андрія, і вони негайно, залишивши все, пішли за Ним. Покликав Він Якова та Іоанна, і вони теж негайно залишили все і пішли за Господом. Чому ж вони так скоро й охоче пішли? Тому, що побачили краще. Такий уже закон у нас у душі, що, дізнавшись і скуштувавши найкраще, вона відвертається від гіршого і кидає його. Тут відбувається те саме, що потім Господь зобразив у притчі про скарб, схований на полі, і про дорогоцінну перлину. Цей скарб і перлина — віра в Господа і спілкування з Ним за силою віри.
- Володарями цього ми називаємося ще в Хрещенні. Чому ж ми так мало цінуємо такий скарб і, мало цінуючи, міняємо на пустку? Тому, що під час виховання не вводять нас у смак цього скарбу, і він стає чужим нашому серцю. Серце наше не знає цього найкращого. Воно знає тільки, що з недоброго менш недобре і що більш, і на цьому засновує свій погляд.
- Тут причина вся, чому інших кличе Господь і вони йдуть, а ми, і покликані, тікаємо від Нього.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів в Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка по закінченні богослужіння виголошував проповідь.
Молебний спів за зниклих безвісти
У суботу,13 грудня 2025р., перед вечірнім богослужінням у Свято-Покровському храмі села Плішивець, настоятель храму протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів за зниклих безвісти.
Під час молебню було прочитано Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворними іконами: «Взыскание погибших» і «Всех скорбящих Радосте».
Молитовне звернення до Пресвятої Богородиці було піднесене за всіх, хто перебуває в невідомості, в розлуці, у стражданнях, а також за їхні родини — щоб Господь утішив, просвітив і допоміг знайти зниклих або дарував мир їхнім душам.

14 грудня 2025р. ( 1 грудня ст.ст.),Неділя 27 після П’ятидесятниці. Прор. від 12-ти Наума (VII ст. до Р. Х.)
Божественну Літургію а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.
Настоятель читав Євангеліє Лк. 18:18-27 (про багатого юнака) (Неділі 30-ї)
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 18:18-27)
- “Як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже!” (Лк. 18:24). Тут мається на увазі багатий, який у самому собі бачить багато способів і багато сил до свого благоденства. Але щойно той, хто має багато, відсіче всяку пристрасть до майна, погасить у собі всяку на нього надію і перестане бачити в ньому істотну свою опору, тоді він у серці буває як той, хто нічого не має; такому відкрита дорога в Царство. Багатство тоді не тільки не заважає, а й допомагає, бо дає спосіб робити добро. Не багатство біда, а надія на нього і пристрасть до нього. Цю думку можна узагальнити так: хто на що надіється і до чого має пристрасть, той тим і багатий буває. Хто на Бога єдиного покладає надію і до Нього всім серцем приліплюється, той Богом і багатий; хто на інше що покладає надію, до того і серце своє звертає, крім Бога, той іншим цим і багатий, а не Богом. Звідси виходить: хто не Богом багатий, тому немає входу в Царство Боже. Тут маються на увазі рід, зв’язки, розум, чини, сфера діяльності тощо.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).

Варва́ру святу́ю почти́м:/ вра́жия бо се́ти сокруши́/ и я́ко пти́ца изба́вися от них,// по́мощию и оружием Креста́, всечестна́я.
Тропарь, глас 8
17 грудня 2025р. ( 4 грудня ст.ст.), середа Вмц. Варвари і мц. Іуліанії (близько 306). Прп. Іоанна Дамаскіна (близько 780)
Божественну Літургію звершив протоієрей Роман Височанський у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка. Після читання Євангелія: Лк. 21:5-7,10-11,20-24 (зач. 104); Прп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24 ); Вмц.: Мк. 5:24-34 (зач. 21) виголосив проповідь.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).

Слез твои́х тече́ньми пусты́ни безпло́дное возде́лал еси́,/ и и́же из глубины́ воздыха́ньми во сто трудо́в уплодоноси́л еси́,/ и был еси́ свети́льник вселе́нней, сия́я чудесы́, Са́вво о́тче наш,// моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Тропар, глас 8
18 грудня 2025р. ( 5 грудня ст.ст.), четверПрп. Савви Освященного (532)
Божественну Літургію звершив протоієрей Роман Височанський у Іллінському храмі с. Великі Будища. Після читання Євангелія: Лк. 21:28-33 (зач. 107) і за п’ятницю: Лк. 21:37-22:8 (зач. 108); Прп.: Мф. 11:27-30 (зач. 43) виголосив проповідь.

В Ми́рех, свя́те, священноде́йствитель показа́лся еси́:/ Христо́во бо, преподо́бне, Ева́нгелие испо́лнив,/ положи́л еси́ ду́шу твою́ о лю́дех твои́х/ и спасл еси́ непови́нныя от сме́рти;// сего́ ра́ди освяти́лся еси́, я́ко вели́кий таи́нник Бо́жия благода́ти.
Кондак, глас 3
19 грудня 2025р. ( 6 грудня ст.ст.), п’ятниця Святителя Миколая, архієп. Мир Лікійських, чудотворця (близько 345).
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія:Свт.: Лк. 6:17-23 (зач. 24) виголосив проповідь.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів в Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка по закінченні богослужіння виголошував проповідь.
Молебний спів за зниклих безвісти
У суботу,20 грудня 2025р., перед вечірнім богослужінням у Свято-Покровському храмі села Плішивець, настоятель храму протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів за зниклих безвісти.
Під час молебню було прочитано Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворними іконами: «Взыскание погибших» і «Всех скорбящих Радосте».
Молитовне звернення до Пресвятої Богородиці було піднесене за всіх, хто перебуває в невідомості, в розлуці, у стражданнях, а також за їхні родини — щоб Господь утішив, просвітив і допоміг знайти зниклих або дарував мир їхнім душам.

21 грудня 2025р. ( 8 грудня ст.ст.), неділяПрп. Патапія (VII). Апп. від 70-ти: Сосфена, Аполоса, Кифи, Тихика, Єпафродита, Кесаря та Онисифора (I)
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Лк. 17:12-19 (зач. 85 – про десять прокажених) виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 24:36-53)
- Силу Вознесіння Господнього апостол Павло виражає так: “піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям” (Еф. 4:8). Віддавши належне правді Божій, Господь відчинив для нас усі скарби благодаті Божої. Це і є полон, або здобич внаслідок перемоги. Початок роздавання цієї здобичі людям є Зішестя Святого Духа, Який, зійшовши раз, завжди перебуває в Церкві і кожному подає, що кому потрібно, беручи все з того ж раз полоненого полону. Прийди кожен і бери. Але підготуй скарбницю — чисте серце; май руки, чим брати — віру, яка не сумнівається, і прийди прагненням з надією і невідступною молитвою.
- (Лк. 17:12-19)
- Зцілено десять прокажених, а дякувати Господу прийшов тільки один. Чи не такою є пропорція вдячних у загальній кількості людей, яким Господь робить добро? Хто не отримував благ або, вірніше, що є в нас і що буває з нами, що не було б благим для нас? А натомість, чи всі вдячні Богу і чи за все дякують? Є навіть такі, які дозволяють собі запитувати: “навіщо Бог дав буття? Краще б нам не бути”. Бог дав тобі буття для того, щоб ти вічно блаженствував; Він дав тобі буття даром, даром забезпечив тебе і всіма способами для досягнення вічного блаженства; за тобою [одна] справа: варто тільки трошки попрацювати заради того. Кажеш: “так у мене все прикрощі, бідність, хвороби, напасті”. Що ж, і це серед способів здобуття вічного блаженства: потерпи. Усе життя твоє і миттю не можна назвати порівняно з вічністю. Навіть якби і все життя поспіль довелося постраждати, і то ніщо проти вічності, а ти ще маєш хвилини розради. Не дивись на теперішнє, а на те, що готується тобі в майбутньому, і подбай зробити себе гідним того, і тоді прикрощів не помітиш. Усі вони поглинатимуться безсумнівним сподіванням вічних утіх, і вдячність не замовкатиме в устах твоїх.

Пра́зднует днесь вселе́нная А́ннино зача́тие,/ бы́вшее от Бо́га:// и́бо та породи́ па́че сло́ва Сло́во ро́ждшую.
Кондак, глас 4
22 грудня 2025р. ( 9 грудня ст.ст.), понеділокЗачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці. Ікони Божої Матері, йменованої «Несподівана Радість» (XVII)
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Мк. 8:11-21 (зач. 33); Прав. Анні: Лк. 8:16-21 (зач. 52) виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Мк. 8:11-21)
- Плив Господь з учнями на інший бік моря, а вони забули взяти хлібів, і мали з собою тільки один хліб, і стали думати, як тут їм бути. Знаючи їхні думки, Господь нагадав про насичення чотирьох і п’яти тисяч народу, підвівши їх тим до твердої надії, що поруч із Ним не вмруть з голоду, хоч би й жодного хліба не мали. Скільки тривог наводить іноді на кожного думка про невідоме майбутнє! Заспокоєння від цих тривог одне — надія на Господа, а оживлення і зміцнення [її] почерпається з розумного розгляду того, що вже було з нами і з іншими. Не знайдеться жодна людина, яка б у житті своєму не зазнала несподіваного порятунку від біди або несподіваних поворотів її життя на краще. Спогадами про такі випадки й оживляй душу свою, коли почнуть мучити її похмурі думки про те, що робити. Бог усе влаштує на краще і тепер, як бувало раніше. Покладися на Нього; ще перед порятунком від біди, Він пошле тобі благодушність, за якої і не помітиш біди своєї. “Того, хто покладається на Господа, огортає милість” (Пс. 31:10). Розглядай приклади цього у Святому Письмі, у житіях святих, у своєму житті й житті знайомих твоїх — і побачиш, як у дзеркалі, наскільки “близький Господь до всіх, хто прикликає Його” (Пс. 144:18). І страх за долю свою не збурить душі твоєї.

Любо́вию Христо́вою уязви́вся, свяще́ннейший,/ ум впери́в заре́ю Ду́ха,/ де́тельным виде́нием твои́м дея́ние обре́л еси́, Богоприя́тне,/ же́ртвенник Боже́ственный быв,// прося́ всем Боже́ственнаго сия́ния.
Кондак, глас 2
25 грудня 2025р. (12 грудня ст.ст.), четвер Свт. Спиридона, єп. Триміфунтського, чудотворця (близько 348)
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Мк. 9:10-16 (зач. 39).; Свт.: Лк. 6:17-23 (зач. 24) виголосив проповідь.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
Протоієрей Роман Височанський відслужив заупокійну літію по ієродиякону Гурію, день пам’яті якого 22 грудня. Царство Небесне і Вічна пам’ять спочилому!
В день пам’яті святителя Спиридона Триміфунтського, 25 листопада 2025 року, виповнилось 18 років, як настоятелем Свято-Покровського храму в с. Плішивець призначений протоієрей Роман Височанський.
Вітаємо протоієрея Романа з річницею служби у Свято-Покровському храмі, та бажаємо “Многая і благая літа”
По завершенні Літургії, настоятель протоієрей Роман Височанський звітував за 2025 рік.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 6:17-23)
- Ублажає Господь убогих; тих, що голодні; тих, що плачуть; тих, кого ганьблять, — під тією умовою, якщо все це Сина Людського заради; ублажається, отже, життя, оточене всякого роду нестатками і злиднями. Утіхи, достаток, шана, за словом цим, не являють собою блага; та воно так і є. Але доки в них спочиває людина, вона не усвідомлює того. Тільки коли звільниться із зачарування їхнього — бачить, що вони не представники блага, а тільки примари його. Душа не може обійтися без утіх, але вони не в матеріальному; не може обійтися без скарбів, але вони не в золоті і сріблі, не в пишних домівках і одежах, не в цій повноті зовнішній; не може обійтися без шани, але вона не в раболіпних поклонах людських. Є інші утіхи, інший достаток, інша шана — духовні, споріднені душі. Хто їх знайде, той не захоче зовнішніх; та не лише не захоче, а зневажить і зненавидить їх заради того, що вони загороджують духовні, не дають бачити їх, тримають душу в затьмаренні, сп’янінні, у примарах. Через те такі всією душею віддають перевагу вбогості, скорботі і безвісності, почуваючись добре серед них, наче в безпечній якійсь огорожі від зачарування спокусами світу. Як же бути тим, до кого все це йде саме собою? Бути у ставленні до всього того, за словом св. апостола, як той, хто не має нічого.
Молебний спів за зниклих безвісти
У суботу,27 грудня 2025р., перед вечірнім богослужінням у Свято-Покровському храмі села Плішивець, настоятель храму протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів за зниклих безвісти.
Під час молебню було прочитано Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворними іконами: «Взыскание погибших» і «Всех скорбящих Радосте».
Молитовне звернення до Пресвятої Богородиці було піднесене за всіх, хто перебуває в невідомості, в розлуці, у стражданнях, а також за їхні родини — щоб Господь утішив, просвітив і допоміг знайти зниклих або дарував мир їхнім душам.
28 грудня 2025р. (15 грудня ст.ст.), Неділя святих праотців.

Ве́рою пра́отцы оправда́л еси́, от язы́к те́ми предобручи́вый Це́рковь:хва́лятся в сла́ве святи́и, я́ко от се́мене их есть Плод благосла́вен, без се́мене Ро́ждшая Тя. Тех моли́твами, Христе́ Бо́же, поми́луй нас.
Тропар, глас 2
У передостанню неділю перед Різдвом Христовим Свята Церква вшановує пам’ять святих Праотець – старозавітних праведників, які чекали на Спасителя, починаючи від першої людини – Адама, і включаючи Сифа, Еноха, Ноя, Авраама, Ісаака, Якова, царя Давида та інших.
Усі Праотці, що були на землі задовго до народження Господа, жили і горіли цією вірою, ніколи не відступаючи від неї.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- У Неділю святих праотців
- Святі праотці — ось істинно великі люди! І якщо узагальнити думку, що визначає їхню величину, то вийде так: істинно великі тільки ті, які потрапляють до низки виконавців волі Божої про рід людський, — волі позитивної — адже багато чого буває тільки з попущення Божого; бувають також сильні діячі, які діють поза волею Божою й навіть всупереч їй. Можуть і ці здаватися великими, але не самі по собі, а за тими великими протидіями, які спричиняє Промисел Божий для усунення заподіяного ними зла. Пряму волю Божу про вічне спасіння ми знаємо; але плани Божі про тимчасове перебування людей на землі приховані від нас. Тому нам важко визначати, хто діє пряміше саме з волі Божої. Один тільки негативний критерій можна визнати вірним: хто діє всупереч визначенню Божому про вічне спасіння людей, того не можна вважати великим, хоч би якими показними були справи його, бо очевидно, що він іде проти явної волі Божої. Хоч ця воля відома стосується не тимчасового, а вічного, але то безсумнівно, що одна воля Божа не може суперечити іншій.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Лк. 14:16-24 (зач. 76 — про званих на вечерю) (Неділі 28-ї) настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів в Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка по закінченні богослужіння виголошував проповідь.
