Cедмиця 14 та 15 після П’ятидесятниці
Велича́ем Тя,/ Живода́вче Христе́,/ и чтим Крест Твой святы́й,/ и́мже нас спа́сл еси́// от рабо́ты вра́жия.
Величання
27 вересня 2024 року Свята Церква вшановує ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- Серед Великого посту пропонується для поклоніння чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця, а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: “душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!” (Лк.12 : 19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест, нагадуючи першим, що опора благополуччя – не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається, надихаючи других у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до Раю; тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Ін. 19:6-11,13-20,25-28,30-35 (зач. 60). виголосив проповідь.
Цього дня настоятель відслужив молебень в Іллінському храмі с. Великі Будища та Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка.
По́двиги во страда́льчестве, по́двиги в ве́ре/ положи́ла еси́ те́пле за Христа́, Жениха́ твоего́./ Но и ны́не я́коже е́реси, и враго́в шата́ние/ под но́ги во́инству на́шему покори́ти моли́ Богоро́дицею,/ я́же от шести́сот три́десяти Богоно́сных оте́ц/ преде́л прие́мшая,// и храня́щая, всехва́льная.
Кондак
29 вересня 2024 року Свята Церква вшановує пам’ять Вмц. Євфимії всехвальної (304).
Свята великомучениця Євфимія народилася в місті Халкідоні, що у Віфінії, у сім’ї сенатора Філофрона і його дружини Феодорисіани.
Після тривалих мук юну Євфимію, бачачи мужність її, правитель наказав віддати на поталу звірам, але вони, наблизившись до неї, лизали їй ноги. Тільки ведмедиця завдала їй невеликої рани, із якої потекла кров. У цей час почувся голос з неба, який закликав її в небесні обителі, і одразу вона віддала дух свій Господу, заради Котрого зі всією відданістю постраждала.
Тоді земля стряслася, місто захиталося, стіни руйнувалися, храми падали, і всіма оволодів великий жах. Коли ж усі в страху втекли із цирку, святе тіло мучениці залишилося простягнутим на землі.
Тіло Євфимії взяли її батьки і поховали в околицях Халкідона. Пізніше над її могилою було побудовано храм.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Неділі після Воздвиження: Мк. 8:34-9:1 (зач. 37).; Рядове (під зачало): Мф. 22:1-14 (зач. 89 – про званих на весілля).; Вмц.: Лк. 7:36-50 (зач. 33).; Богородиці: Лк. 10:38-42,11:27-28 (зач. 54) виголосив проповідь.
Весели́тся све́тло Заха́рия вели́кий/ со всесла́вною Елисаве́тию сопру́жницею,/ досто́йно зачина́юще Иоа́нна Предте́чу,/ его́же Арха́нгел благовести́, ра́дуяся,/ и челове́цы достодо́лжно почти́м,// я́ко таи́нника благода́ти.
Кондак
6 жовтня 2024р.Неділя 15 після П’ятидесятниці.Зачаття чесного славного Пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Лк. 5:1-11 (зач. 17 про дивовижну ловитву риби).; Предтечі: Лк. 1:5-25 (зач. 2) виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 5:1-11)
- Цілу ніч трудилися рибалки і нічого не спіймали; але коли Господь увійшов у їхній човен і після проповіді велів закинути сіть, спіймалося стільки, що витягнути не могли і сіть прорвалася. Це образ усякої праці без допомоги Божої і праці з допомогою Божою. Поки одна людина трудиться і одними своїми силами хоче чогось досягти — все з рук валиться; коли наблизиться до неї Господь, — звідки потече добро за добром. У духовно-моральному відношенні неможливість успіху без Господа відчутно помітна: “без Мене не можете робити нічого” (Ін.15:5) — сказав Господь. І цей закон діє у всякому. Як гілка, якщо не зрощена з деревом, не тільки плоду не приносить, але, висихаючи, і живність втрачає, так і люди, якщо не перебувають у живому спілкуванні з Господом, плодів правди, цінних для життя вічного, приносити не можуть. Добро якесь і буває в них іноді, тільки на вигляд добро, а по суті недоброякісне; як лісове яблуко і червоне буває на вигляд, а спробуй — кисле. І в зовнішньому, життєвому відношенні теж відчутно видно: б’ється, б’ється інший, і все безрезультатно. Коли ж зійде благословення Боже, — звідки що береться. Уважні до себе і до шляхів життя на досвіді знають ці істини.
За богослужінням молилися за владу, воїнство,збереження всіх людей, мир в Україні, а також про милість Божу до всіх.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).