Тиждень 33-й після П’ятидесятниці
Све́тло во страда́нии твое́м возсия́ла еси́, страстоте́рпице, от крове́й твои́х преиспещре́на, и, я́ко кра́сная голуби́ца, к Небеси́ возлете́ла еси́, Татиа́но: те́мже моли́ при́сно за чту́щия тя.
Кондак
25 січня 2023 року Свята Церква вшановує пам’ять мц. Татіани Римської. Мучениця Тетяна жила у III столітті. Вона назавжди відмовилася від подружнього життя і за доброчесне життя була призначена дияконісою Римської церкви. На цій посаді вона старанно доглядала хворих, відвідувала темниці, допомагала незаможним, намагаючись постійно догодити Богу молитвами і добрими справами.
На той час у Римі правив імператор Олександр Север, який був прихильником об’єднання всіх релігій. В особистій божниці у нього були статуї Геркулеса, Зевса, Ісуса Христа, Авраама та статуя Орфея. Він вважав, що треба всім богам кланятися і що люди повинні шанувати всіх богів, тоді буде загальне примирення. Святу Тетяну схопили саме за те, що вона відмовлялася шанувати всіх богів, за нетерпимість вона була страчена.
У Церкві день смерті мученика – це день торжества. Це радість, коли людина залишає світ, народжуючись у вічне життя. Ми тут лише мандрівники та прибульці “я́ко пресе́лник а́з е́смь у Тебе́ и пришле́ц, я́коже вси́ отцы́ мои́“(Пс. 38:13), а наша Вітчизна на Небі, де сяйво нескінченного Світла Бога. Нас там чекає люблячий Отець, який дбає про нас, керує нами, який спас нас кров’ю Сина Свого. Він оживляє нас Духом Святим і зводить нас вище всіх Небес. І тому день мученика — це день свідка,який показує, що смерть уже переможена і відкрита нам дорога в Небеса, якою ми повинні і самі йти, та інших до неї кликати, щоб увійшли всі на радість Господа Свого.
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію у Іллінському храмі с.. Великі Будища. Після читання Євангелія Мк. 11:23–26 (зач. 51)настоятель виголосив проповідь. В проповіді настоятель розповів про життя святої мц. Татіани.
За богослужінням співав хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Сло́ва Бо́жия служи́тельнице, во апо́стольстей про́поведи первозва́нному Андре́ю и про́чим апо́столом подража́вшая, просвети́тельнице Иве́рии и Ду́ха Свята́го цевни́це, свята́я равноапо́стольная Ни́но, моли́ Христа́ Бо́га спасти́ся душа́м на́шим.
Тропар
27 січня 2023 року Свята Церква вшановує пам’ять рівноап. Ніни, просвітительки Грузії.
Свята Ніна народилася в 280 році в каппадокійському місті Коластри, була вихована в благочесті й християнських чеснотах.
Коли святий Ніні виповнилося дванадцять років, з батьками вона вирушила до Єрусалиму. Там її батько Завулон отримав благословення стати відлюдником в пустелі, а мати Сусанна – диаконісою при храмі Гробу Господнього, тоді свята Ніна була передана на поруки і для навчання до благочестивої стариці Ніанфорі, дияконіси Гробу Господнього. Від неї дівчина дізналася подробиці долі хітона Господнього. Як розповіла Ніанфора, хітон був перенесений равином на ім’я Еліоз в Грузію на прохання сестри Сидоні. Іверію тоді вважали Уділом Божої Матері, але ця земля не повністю була просвічена проповіддю апостола Андрія. З цією країною у святої Ніни були кровні зв’язки. Її батько Завулон був рідним дядьком святого Георгія. Тому, дізнавшись від стариці, що хітон перебуває в Іверії, а земля ця досі практично не знає християнства, свята Ніна стала щодня молитися Богородиці з проханням допомогти не тільки відшукати хітон Господній, а й побачити Іверію просвіченою.
Після тридцятип’ятирічних подвигів свята Ніна померла 14 січня 335 року. На місці її смерті цар Маріан спорудив храм в ім’я великомученика Георгія, далекого родича святої Ніни.
Ще до смерті вона знайшла місце, де знаходився хітон Христа Спасителя. На місці його зберігання ріс кедр, від якого походило безліч чудес, у цьому ж місці були поховані мощі Соломії, яка зберігала хітон. І на прохання святої Ніни, на цьому місці було збудовано величезний собор на честь дванадцяти апостолів, у соборі знаходився стовп (ствол зрубаного кедра), який чудовим чином висів у повітрі, то піднімаючись, то опускаючись.
Свята Ніна заклала основу грузинського православ’я, яке зберігається й досі. Її проповідь була побудована на Слові Євангелія, на повній довірі до Бога і на чудесах.
Слабка дівчина, яка без будь-якої підтримки пішла в дику країну,обернула до Христа Спасителя цілі народи. Господь її прославив, а вона втекла від цієї слави.
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка. Після читання Євангелія Мк. 12:1–12 (зач. 53), Мф. 25:1–13 (зач. 104) настоятель виголосив проповідь.. В проповіді настоятель розповів про життя святої рівноапостольної Ніни.
За богослужінням співав хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Став же Закхе́и̮ рече́ ко Го́споду: се пол име́ния моего́, Го́споди, дам ни́щим, и а́ще кого́ чим оби́дех, возвращу́ четвери́цею. Рече́ же к нему́ Иису́с, я́ко днесь спасе́ние до́му сему́ бысть, зане́ и сеи̮ сын Авраа́мль есть. Прии́де бо Сын Челове́чь взыска́ти и спасти́ поги́бшаго.
Лк., зач.94, гл.19, стт.8‐10
Яко у́зник Христо́в, сладча́и̮шим жела́нием у́зам разли́чным приобщи́лся еси́, те́мже и твои́м вери́гам, разреша́ющим стра́сти, Пе́тре, ве́рою покланя́емся.
29 січня 2023 року, в неділю про Закхея, 33-ту після П’ятидесятниці, Свята Церква закликає православних християн до поклоніння чесним веригам апостола Петра.
Близько 42 року апостол Петро за наказом Ірода Агріппи був ув’язнений за проповідь про Христа Спасителя. У в’язниці він був пов’язаний двома залізними ланцюгами. Вночі, напередодні суду над ним, Ангел Господній зняв з апостола ці ланцюги і чудово вивів його з в’язниці (Дії 12,1-11). Християни, почувши про диво, взяли вериги (ланцюги) і зберігали їх як дорогоцінність. Одержимі різними хворобами, приходячи до них із вірою, отримували зцілення. Вериги святого апостола Петра зберігалися в Єрусалимі до патріарха Ювеналія, який подарував їх Євдокії, дружині імператора Феодосія Молодшого, а вона у 437 та 439 роках перенесла їх із Єрусалиму до Царгорода. Одну веригу Євдокія послала до Риму своєї дочки Євдоксії, яка збудувала храм в ім’я апостола Петра і поклала в ньому веригу. У Римі були також інші вериги, в яких знаходився апостол перед своєю смертю при імператорі Нероні.
В неділю Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння, протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Після читання Євангелія Лк.19:1–10 (про Закхея) (зач. 94), Ин.21:15–25 (зач. 67) настоятель виголосив проповідь про Закхея.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).