Тиждень 34-й після П’ятидесятниці
Фарисе́ева убежи́м высокоглаго́лания, и мытаре́ве научи́мся высоте́ глаго́л смире́нных, покая́нием взыва́юще: Спа́се ми́ра, очи́сти рабы́ Твоя́.
Кондак
01 лютого 2023 року Свята Церква вшановує пам’ять Прп. Макарія Великого, Єгипетського (390–391).
Народився Єгипті близько 301 року. З любов’ю і старанністю послужив він своїм батькам у старості, виконуючи заповідь про шанування батьків, і по смерті їх став зовсім вільним від життєвих турбот. Під керівництвом досвідченого старця-ченця преподобний Макарій почав проходити безмовне чернече життя і рукоділля. Спочатку він оселився в пустельному місці неподалік селища, де жив, потім преподобний переселився на Нітрійську гору в Фаранській пустелі.
Проживши три роки в пустелі, він пішов до преподобного Антонія Великого († 356), отця єгипетського чернецтва, про якого чув, ще живучи у світі, і горів бажанням його бачити. Преподобний авва Антоній з любов’ю прийняв блаженного Макарія, який став його відданим учнем та послідовником.
60 років провів св. Макарій у мертвій для світу пустелі. Найбільше часу преподобний проводив у розмові з Богом, часто перебуваючи у стані духовного замилування. Свій багатий подвижницький досвід авва втілив у глибокі богословські твори. 50 бесід та 7 подвижницьких слів залишилися дорогоцінною спадщиною духовної мудрості преподобного Макарія Великого. Найвище благо і мета людини – поєднання душ із Богом, – основна думка у творах преподобного Макарія.
Преподобний дожив до 90 років, незадовго до смерті († бл. 390-391) йому з’явилися преподобні Антоній і Пахомій, які повідомили радісну звістку про близький перехід його в блаженні небесні обителі. Преподобний почав готуватись до своєї смерті. Через дев’ять днів преподобному Макарію з’явився Херувім з багатьма Ангелами. Коли свята душа преподобного Макарія була взята Херувімом і піднеслася їм на небо, деякі з батьків уявними очима бачили, що повітряні біси на відстані стояли і кричали, що уникнув їх св. Макарій.
З любов’ю і старанністю послужив він своїм батькам у старості, виконуючи заповідь про шанування батьків, і по смерті їх став зовсім вільним від життєвих турбот. Під керівництвом досвідченого старця-ченця преподобний Макарій почав проходити безмовне чернече життя і рукоділля. Спочатку він оселився в пустельному місці неподалік селища, де жив, потім преподобний переселився на Нітрійську гору в Фаранській пустелі.
Проживши три роки в пустелі, він пішов до преподобного Антонія Великого († 356), отця єгипетського чернецтва, про якого чув, ще живучи у світі, і горів бажанням його бачити. Преподобний авва Антоній з любов’ю прийняв блаженного Макарія, який став його відданим учнем та послідовником.
Преподобний дожив до 90 років, незадовго до смерті († бл. 390-391) йому з’явилися преподобні Антоній і Пахомій, які повідомили радісну звістку про близький перехід його в блаженні небесні обителі. Преподобний почав готуватись до своєї смерті. Через дев’ять днів преподобному Макарію з’явився Херувім з багатьма Ангелами. Коли свята душа преподобного Макарія була взята Херувімом і піднеслася їм на небо, деякі з батьків уявними очима бачили, що повітряні біси на відстані стояли і кричали, що уникнув їх св. Макарій.
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Після читання Євангелія Мк. 12:28–37 (зач. 56), Мк. 12:38–44 (зач. 57), Мф. 11:27–30 (зач. 43) настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Му́ки ве́лия за Це́рковь Христо́ву претерпе́сте, святи́и новому́ченицы, моли́те утверди́тися е́й незы́блемей и непоколеби́мей до сконча́ния ве́ка
Канон
05 лютого 2023 року наша Свята Церква вшановує пам’ять Собор новомучеників та сповідників.
Всі наші новомученики, як і мученики перших століть християнства, – це приклад найвищої чистоти, найвищої любові та святості. Любов це дар Божий. Про цю любов говориться в Євангелії, яке читається мученикам: «Сие заповедую вам: да любите друг друга. Если мир вас ненавидит, знайте, что Меня прежде вас возненавидел. Если бы вы были от мира, то мир любил бы свое; а как вы не от мира, но Я избрал вас от мира, потому ненавидит вас мир» (Ин. 15. 17-19) . Ці слова й досі виконуються. І тому ми повинні перш за все прагнути здобути любов. Тоді все витримаєш. А здобути любов ми можемо, тільки якщо постараємося терпіти немочі один одного: «Тяготы друг друга носите и тако исполните закон Христов»
Наше завдання перебуваючи, в тому оточенні, в яке ми поставлені Промислом Божим, намагатися зберегти любов, тому що це той фундамент, який дає можливість людині встояти і в складніших випробуваннях, стражданнях, особливо за віру. Не думайте, що людина, яка дратується на ближнього та не може потерпіти немочі його, говоритиме своєму кривдникові: «Хай пробачить тобі Господь!». Людина, яка не терпить ближнього, не зможе перенести страждань. Якийсь час вона, можливо, зможе протриматися на гордині, але недовго. Це як будинок на піску.
Святкуючи день пам’яті новомучеників і сповідників, прославляючи їхні подвиги, їхні страждання, їхні праці, зміцнені їх добротою і любов’ю, потрібно старатися хоч у чомусь бути подібними до них: у любові до ближнього, у терпінні того, що приходиться в житті. за Промислом Божим. Для святих – великі труди, подвиги, страждання та вінці. Для нас, грішних, слабких духом, тілом – деякі труднощі. Але й вони, як казав прп. Серафим, «якщо заради Бога без ремствування зазнають, ставляться людині як страждання заради Христа». У кожній малій справі (великі справи не для нас) треба намагатися чинити так, щоб совість була чистою . А для цього потрібна тверезість, постійна увага, контроль над своєю душею та думками.
Імена наших земляків святих новомучеників та сповідників, уславлених
Дією Ювілейного Архієрейського собору 2000 року
ОЛЕКСАНДР (Петровський), архієпископ ХАРКІВСЬКИЙ, священномученик (+ 1939 [?1940]) – довгі роки був духовником Козельщинського монастиря Полтавської єпархії та настоятелем Спасо-Преображенського Мгарського монастиря;
АНТОНІЙ (Горбань), пресвітер, священномученик (+ 1938) – уродженець с. Горбані Полтавської губернії.
АРКАДІЙ (Остальський), єпископ БЕЖЕЦЬКИЙ, колишній Лубенський, священномученик (+ 1937) — титулярний єпископ Лубенський, вікарій Полтавської єпархії 1926–1928 р.р.
АФАНАСІЙ (Сахаров), єпископ КОВРОВСЬКИЙ, сповідник (1962). У 1912-1913 ніс послух викладача у Полтавській Духовній Семінарії.
ВАРФОЛОМІЙ (Ратних), преподобномученик (+ 1938) – служив на Полтавщині: 1927-1934 – у Переяславі, 1936 – у Лубнах.
ВАСИЛЬ (Зеленцов), єпископ ПРИЛУКСЬКИЙ, вікарій Полтавської єпархії (1924-1930), священномученик (1930);
ВАСИЛЬ (Преображенський), єпископ КІНЕШЕМСЬКИЙ, сповідник (+ 1945). Неслухання викладача у м. Миргороді Полтавської губернії
ГРИГОРІЙ (Ребеза), архімандрит, преподобномученик (+ 1937) – уродженець с. Янкулове Полтавської губернії.
ДАМІАН (Воскресенський), архієпископ КУРСЬКИЙ та Обоянський, колишній Полтавський та Переяславський, священномученик (+ бл. 1940); – керував Полтавською єпархією у 1927-1928 роках.
ІННОКЕНТІЙ (Біда), архімандрит, преподобномученик (+ 1928) – уродженець с. Мойсенці Золотоніського повіту Полтавської губернії.
ІОАСАФ (князь Жевахов), єпископ МОГИЛІВСЬКИЙ, священномученик (+ 1937) – уродженець м. Прилуки Полтавської губернії. Нащадок святителя Іоасафа Білгородського.
КІПРІАН (Яценко), мученик (+ 1935) – уродженець с. Свинарня (нині Соснівка) Гадяцького повіту Полтавської губернії.
МАРФА (Дударенко), мучениця (+ 1942) – уродженка Зіньківського повіту Полтавської губернії.
МІТРОФАН (Вільгельмський), пресвітер, священномученик (+ 1938) – у 1928-1934 pp. клірик Полтавської єпархії
МИРОН (Ржепік), пресвітер, священномученик (+ 1937) – колишній клірик Полтавської єпархії та викладач Лубенської учительської семінарії.
МИКОЛА (Могилевський), митрополит АЛМА-АТИНСЬКИЙ, сповідник (+ 1955) — у 1912-1915 ніс послух Інспектора Полтавської Духовної семінарії.
СЕРАФІМ (Самойлович), архієпископ УГЛИЦЬКИЙ, священномученик (1937), уродженець м. Миргорода Полтавської губернії, випускник Полтавської Духовної Семінарії.
СІЛЬВЕСТР (Ольшевський), архієпископ ОМСЬКИЙ та Павлодарський, колишній Прилуцький, вікарій Полтавської єпархії, священномученик (+1920); — протягом багатьох років ніс послух єпархіального місіонера у Полтавській єпархії та викладача Полтавської Духовної Семінарії, був вікарієм Полтавської єпархії у 1911–1914 роках.
СИМЕОН (Кривошеєв), пресвітер, священномученик (+ 1937) – уродженець м. Полтави; випускник Полтавської духовної семінарії
Імена святих, уславлених Архієрейським Собором 2008 року
АНТОНІЙ (Смирницький), архієпископ Воронезький та Задонський, святитель (+ 1846) – уродженець Пирятинського повіту Полтавської губернії.
ІОАНН (Максимович), архієпископ ШАНХАЙСЬКИЙ та Сан-Франциський, святитель (+ 1966) – у юнацтві жив у Полтаві, де навчався у Полтавському кадетському корпусі.
Імена святих, уславлених Православною Церквою Закордоном
НІЛ, ієромонах Полтавського монастиря (за ін. відомостями, колишній економ Мгарського монастиря), преподобномученик (1918). Зарахований до лику святих у Соборі новомучеників та сповідників Російських Російської Православної Церкви Закордоном на Архієрейському Соборі 1 листопада 1981;
ГАВРІЇЛ (Коваленко), протоієрей, священномученик. Клірик Миколаївської церкви м. Полтави, закатований у Полтавській в’язниці. Зарахований до лику святих у Соборі новомучеників та сповідників Російських Російської Православної Церкви Закордоном на Архієрейському Соборі 1 листопада 1981;
Імена святих, прославлених при Першосвятительстві Його Блаженства, Блаженнішого ВОЛОДИМИРА, Митрополита Київського та всієї України
ОЛІМПІАДА (Вербецька), ігуменя Козельщинського монастиря, Преподобномучениця (1938), уродженка Полтавської губернії. 2 червня 2008 року, у 70-ті роковини від дня мученицької кончини ігуменії Олімпіади (Вербицької), у Козельщанському Різдва Пресвятої Богородиці жіночому монастирі відбулися урочистості з нагоди її прославлення у лику святих.
ПЕРЕВІДНОМУЧЕНИКИ МГАРСЬКІ
1) Ігумен Амвросій; 2) Ієромонах Аркадій; 3) Ієромонах Іоаннік; 4) Ієромонах Йона; 5) Ієромонах Йосип; 6) Ієромонах Ніканор; 7) Ієромонах Опанас; 8) Ієромонах Феофан; 9) Ієромонах Серапіон; 10) Ієромонах Нікострат; 11) Ієромонах Іуліан; 12) Монах Іоаннік; 13) Монах Герман; 14) Монах Назарій; 15) Монах Парфеній; 16) Монах Потапій; 17) Монах Дорімедонт. (+ 1919). Насельники Спасо-Преображенського Мгарського монастиря.
В неділю Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння, протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Після читання Євангелія Лк. 18:10–14 (зач. 89) (про митаря та фарисея), Лк. 21:8–19 (зач. 105–106) настоятель виголосив проповідь про митаря та фарисея.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Цього святкового дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка