Тиждень 6-тий після П’ятидесятниці
21 липня 2022 року Свята Церква згадує явлення в місті Казані 8 липня 1579 року чудотворної ікони Божої Матері, яке сприяло укріпленню Православ’я серед волзьких магометан у скореному Іоанном Грозним Казанському царстві.
Дев’ятирічній доньці стрілеця Даниїла Онучина Матроні з’явилася в сонному видінні Божа Матір і повеліла дістати Її ікону, зариту в землі ще при пануванні мусульман таємними сповідниками Православ’я. На слова дівчинки не звернули уваги. Тричі являлася Богородиця і вказувала місце, де вкрита чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір’ю стали копати в зазначеному місці і знайшли святу ікону. На місце чудесного знайдення прибув на чолі духовенства архієпископ Єремія і переніс святий образ у розташований поруч храм в ім’я святителя Миколая, звідки, після молебню, перенесли його з Хресною ходою у Благовіщенський собор – перший православний храм міста Казані, споруджений Іаонном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпця – Іосиф і Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її знайдення та опис чудес були послані в 1579 році в Москву. Цар Іоанн Грозний наказав спорудити на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де й розмістили святу ікону, та заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, що послужили знайденню святині, прийняли постриг у цій обителі.
У Миколаївському храмі, де був звершений перший молебень перед Казанською іконою, був у той час священиком майбутній Патріарх Гермоген, святитель Московський. Через п’ятнадцять років, у 1594 році, вже будучи митрополитом Казанським, він склав оповідь про священні події, очевидцем і учасником яких був: «Повість та чудеса Пречистої Богородиці чесного, славного явлення Її образу, що в Казані».
Цього дня настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів з акафістом перед іконою Божої Матері Казанська у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка. .
Подивитись ФОТО
«Начальницею віри» і «коренем православ’я» в Руській землі здавна називали святу рівноапостольну Ольгу люди. Хрещення Ольги було ознаменовано пророчими словами патріарха, який хрестив її: «Благословенна ти між жонами росіян, бо залишила темряву і полюбила Світло. Прославляти тебе будуть сини росіяни до останнього роду! »При Хрещенні російська княгиня удостоїлася імені святої рівноапостольної Єлени, яка багато потрудилася в поширенні християнства в величезній Римській імперії і знайшла Животворящий Хрест, на якому був розп’ятий Господь. Подібно своєї небесної покровительки, Ольга стала рівноапостольною проповідницею християнства на неосяжних просторах землі Руської. У літописних свідченнях про неї чимало хронологічних неточностей і загадок, але навряд чи можуть виникнути сумніви в достовірності більшості фактів її життя, донесених до нашого часу вдячними нащадками святої княгині – упорядниці Руської землі. Звернемося до розповіді про її життя.
Ім’я майбутньої просвітительки Русі і батьківщину її найдавніша з літописів – «Повість временних літ» називає в описі одруження Київського князя Ігоря: «І привели йому жону із Пскова, на ім’я Ольга». Иоакимовская літопис уточнює, що вона належала до роду князів Ізборських – однієї з давньоруських княжих династій.
Свята рівноапостольна Ольга була канонізована на соборі 1547, який підтвердив повсюдне шанування її на Русі ще в домонгольскую епоху.
Бог прославив «начальницю» віри в Руській землі чудесами і нетлінням мощей. При святому князі Володимирі мощі святої Ольги були перенесені в Десятинний храм Успіння Пресвятої Богородиці і покладені в саркофазі, в яких було прийнято поміщати мощі святих на православному Сході. Над гробницею святої Ольги в церковній стіні було вікно; і якщо хто з вірою приходив до мощів, бачив через віконце мощі, причому деякі бачили що виходить від них сяйво, і багато одержимі хворобами отримували зцілення. Хто приходив же з маловір’ям, то віконце відкривалося, але він не міг бачити мощей, а тільки труну.
Так і по кончині свята Ольга проповідувала вічне життя і воскресіння, наповнюючи радістю віруючих і напоумлюючи невіруючих.
Вшановуючи Святу рівноапостольну Ольгу, Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.
За богослужінням молилися за владу, воїнство,збереження всіх людей, мир і тишу в Україні, а також про милість Божу до всіх.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Молебний спів з акафістом цього дня настоятель відслужив у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Протоієрей Роман Височанський в проповідях привітав з святом та розповів про житіє святої Ольги.