Неділя праотців та тиждень перед Різдвом Христовим
Ве́рою пра́отцы оправда́л еси́
27 грудня 2020 року в неділю святих праотців Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Лк. 14:16–24, (зач. 76) настоятель виголосив проповідь.
На закінчення протоієрей Роман Височанський відслужив літію за упокій новопреставленого ієродиякона Гурія.
Подивитись фото
30 грудня 2020 року у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, архімандрит Венидикт (Малета) відслужив панахиду за упокій новопреставленого ієродиякона Гурія. Архімандрит Венидикт (Малета) звернувся до присутніх з промовою.
Настоятель храму призиває усіх, хто знав отця Гурія, поминати його в своїх святих молитвах.
Земли́ Волы́нския пресла́вна подви́жника и оби́тели Поча́евския досто́йна насельника люде́й правосла́вных изря́дна цели́теля яви́ тя́ Це́ркви Свое́й Христо́с Бо́г на́ш, преподо́бне о́тче Амфило́хие
01 січня 2021 року Свята Церква вшановує преподобного Амфілохія Почаївського поборника істинного Православ’я на Західній Україні, цілителя та чудотворця. Протоієрей Роман Височанський відслужив молебен з читанням акафісту до святого у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Все життя отця Йосипа, в схимі Амфілохія, було самопожертвуванням, служінням в ім’я любові до Бога і ближнього, бо любов – це головний плід духовного подвигу християнина і мета чернечого життя. Вона є закон життя на небі і на землі і народжується від чистого серця і непорочної совісті. Любов безсмертна, вона йде з людиною за його труною в вічне життя і зв’язує душі живих і мертвих людей. Саме такою любов’ю старець здобув глибоку повагу до себе. Вірою і милосердям він явив для нас милостивий приклад життя і залишив вічну пам’ять у серцях віруючих людей, для яких був і залишається цілителем, милостивим помічником та заступником. Він і по смерті лікує, утішає, навчає: люди і тепер відчувають цю любов. Деякі навіть чують його голос, що кличе молитися, каятися, виправлятися і жити за заповідями Божими. І по сьогоднішній день на місці поховання схіігумена Амфілохія відбуваються чудеса і зцілення людей. Перед святом Пасхи 2002 рлку були знайдені його нетлінні мощі. Рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви 12 травня 2002 р. Н.е. с. (В неділю Фоміну) схиігумен Амфілохій урочисто канонізований, як преподобний Амфілохій Почаївський. Мощі преподобного Амфілохія відкриті для поклоніння в храмі преподобного Іова Почаївського. Преподобний отче Амфилохіє, моли Бога за нас!
Цього дня Свята Церква вшановує також мученика Воніфа́тія Тарсійського (290) у Свято-Покровському храмі протоієрей Роман Височанський відслужив молебен з читанням акафісту до святого. По закінченні виголосив проповідь в якій розповів про житіє і страждання мученика Воніфатія. Св. муч. Воніфатій по істині може служити зразком правдивого покаяння Перш жив в гріху непомірності, нетверезості, а під час подорожі його до місця страждання перебував в пості, – перш плотська нечистота, холодність, безпечність до спасіння, а тут він думає про одне, як би скоріше отримати спасіння, всю дорогу думає про те. Гріховні насолоди плоті, змінює на терзання цієї плоті, перенесення муки, пролиття крові, відсічення голови. І все це абсолютно добровільно. Так, св. мученик цілком, найочевиднішим чином, на ділі довів щирість свого каяття, свою ненависть до гріха, свою любов до Христа.
Твоих благодеяний и даров туне яко раби непотребнии, сподобльшеся Владыко
У Іллінському храмі с. Великі Будища настоятель звершив молебний спів на початок новоліття, а по закінченні виголосив проповідь в якій розповів про історію новорічних свят.
Традиція здійснення новорічного молебню відносно нова – положення про привнесення служби «початку індикта, сиріч новаго літа» в богослужіння 1 січня було ухвалене 30 листопада 1917 року в Помісному Соборі Руської Православної Церкви, на засіданні Відділу богослужіння, проповідництво і храми.
Християни приходять до церкви, щоб подякувати Господу за минулий рік і помолитися до Нього про дарування мирного і благого житія на рік наступний.
День, коли навколо як ніколи бушує мирське святкування, зручно провести в роздумах над тим, які добрі справи не вдалося зробити через лінощі, недбальство в минулому році; задуматися над тим, що змінити в житті, щоб в році новому приносити плоди віри ділами.
Подивитись фото
Ве́лия ве́ры исправле́ния: во исто́чнице пла́мене, я́ко на воде́ упокое́ния
03 січня 2021 року неділю перед Різдвом Христовим в яку згадуємо святих отців Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні протоієрея Романа Височанського. Після читання Євангелія настоятель виголосив проповідь.
На закінчення протоієрей Роман Височанський звершив літію за упокій новопреставленого ієродиякона Гурія.
Сьогодні за кошти пожертвувані Василенко Катериною, в поминання її брата спочилого минулого року, придбали ікону Божої Матері Казанська Височинівська. Казанська Височинівська ікона отримала назву за основним місцем перебування в селі Височинівка. За переказом, в час царювання імператора Петра I на місці майбутньої Височинівки був сосновий бір, який охороняли військові – гармаші. вони оселялись в самостійно побудованих сторожках разом із сім’ями. На одній із ділянок серед боліт, на березі р. Мжі, жив гармаш з дружиною, дітьми і немічним сліпим батьком на ім’я Стефан, який пересувався на млицях з допомогою 10-річного онука-поводиря. Одного разу на болотяній купині, гармаш побачив ікону Божої Матері, яка випромінювала яскраве світло. Піднявши її, він помітив, що на місці явлення ікони забило джерело. Гармаш приніс ікону в хату і поставив на полицю до домашніх ікон. А під час жнив, коли всі пішли в поле, залишивши в хаті Стефана з онуком, від ікони забило яскраве світло. Хлопчик з переляку сказав дідусеві, що в кутку щось горить. Сліпий старий, боячись пожежі, ледве зліз з печі і, якось дійшовши до кутка з іконами, несподівано чітко побачив ікони, хату і відчув, що ноги його окріпли. Відкинувши милиці, він став на коліна з вдячною молитвою. Рідних, які поверталися з поля, старий зустрічав стоячи на порозі. Ті, ввійшовши в хату, побачили згасаюче світіння ікони.
Упокой Господи, душу раба Твого Івана.
І ще одна пожертва обрадувала в цей день присутніх на богослужінні. Раба Божа Катерина Остапенко з любов’ю вишила рушничок, який прикрасив ікону Пресвятої Богородиці “Цілітельниця”. Многая літа за подарунок р. Б. Єкатерині.
У Іллінському храмі с. Великі Будища настоятель звершив молебний спів, а по закінченні виголосив проповідь.
Подивитись фото
04 січня 2021 року Свята Церква вшановує вмц. Анастасію Узорішительницю, житіє якої є приклад християнського милосердя до ув’язнених в темниці.
Після того як св. Анастасія овдовіла та отримала свободу віддати все своє багатство і все життя своє служінню ув’язненим. Вона переходила від міста до міста, від країни до країни – доставляла в’язням їжу, одяг, омивала їх рани, великими грошима підкуповувала темничників, щоб вони звільняли страждальців від залізних кайданів, що натирали їм рани. За це і присвоєно їй найменування «Узорішительниці». Багатьом її любов принесла втіху та дала силу перетерпіти до кінця!
Працюючи день і ніч, вона абсолютно забувала, що і сама може піддатися переслідуванню. Одного разу, прийшовши в темницю до в’язнів, яким вона служила ще напередодні, не знайшла їх на місці, так як вночі всі вони були страчені, щоб звільнити місце в темниці для безлічі інших, знову схоплених християн. – Вона гірко заплакала і питала у всіх крізь сльози: «де ж мої друзі-в’язні?» З цього зрозуміли, що і вона християнка, схопили і представили на суд до правителя. Її розіп’яли між чотирма стовпами і розвели вогонь, щоб її спалити. Від мук померла свята, а неушкоджене вогнем тіло благочестива жінка Аполлінарія поховала з честю в своєму винограднику.
Божественну Літургію у Іллінському храмі с. Великі Будища звершив настоятель протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Мк. 9:42–10:1 (зач. 42), Лк. 7:36–50 (зач. 33) настоятель виголосив проповідь.