Из чре́ва освяще́ннаго иера́рха Госпо́дня, восхва́лим ны́не Спиридо́на
Ны́не всечестну́ю па́мять твою́ пра́зднующе, я́ко мно́го могу́щему споспе́шествовати нам о просла́вльшем тя Христе́, уми́льно вопие́м ти: изба́ви нас от вся́ких бед и зол…
25 грудня 2020 року Свята Церква вшановує пам’ять святителя Спиридона Триміфунтського.
Спиридон народився в простій селянській родині на острові Кіпр у селі Аскія приблизно в 270 році. З дитячих років він не любив гучні ігри, уникав суєтних розваг, багатолюдного натовпу. Спиридон пас овець, а всі помисли і сподівання юний пустельник поклав на Вічного Царя і завдяки невпинним молитвам і псалмоспіву досяг успіху в непорочному житії. Згубні пристрасті душі і тіла Спиридон вигнав силою Святого Духа: марнославство ангелонравний подвижник потоптав смиренням, обжерливість він переміг стриманістю та постом, а грошолюбство – помірністю. Лагідний і незлобивий юнак був мовчазний, скромний і безкорисливий. Жало гніву ніколи не вражало душу Божого чоловіка, бо цей вірний охоронець заповідей Христових завжди зберігав спокій духу.
Вступивши в законний шлюб Спиридон недовго прожив з дружиною. Передчасна смерть благочестивої обраниці не породила в серці святого печалі або відчаю. У надії на вічне життя славний угодник Божий не впав зневіру – він, не даючи собі відпочинку, вночі підносив молитви, а вдень пас овець і кіз, щоб доставити своєю працею їжу для жебраків і нагодувати мандрівників. Таке ось завзяття і старанність було у цього істинного поборника віри і переможця пристрастей.
Багато часу простий кіпрський пастух провів в подвигах, з невичерпним ретельністю добуваючи мед чесноти. І коли Спиридон досяг вищої досконалості і прийняв благодать священства, Господь послав преподобному служителю дивну владу наступати на змій та скорпіонів і на всю силу вражу (Лк.10: 19), зцілюючи душевні і тілесні недуги людей. Гонитель бісів і вчитель мудрих явив для Триміфунтського пастви прекрасний зразок благочестя і сердечної чистоти. Зійшовши на горнюю висоту повної безпристрасності, Спиридон, по милостивому промислу, удостоївся стати першим предстоятелем святої Церкви міста Триміфунта. Адже саме таких архіпастирів для управління розумним стадом Христовим шукає правиця Божа.
Рівноангельське житіє Спиридона завжди і в усьому було прикладом справжнього благочестя для співвітчизників. Цей істинний виконавець заповідей Божих з дитячих років і до останніх днів невпинно молився і, здобуваючи прожиток простою селянською працею, з великою ретельністю вчив паству не хотіти чужого, трудитися щоб прогодуватися чесною працею власних рук і допомагати бідним. Але який би не був праведний чоловік,та невідворотний кінець його земного шляху. І Господь показав скоре блаженне успіння Спиридона знаменням.
Під час літніх жнив святитель трудився на своєму полі. Друзі старця допомагали йому збирати урожай. Хоча дощу не було, кілька крапель, схожих на росу, раптово впали з неба і окропили тільки голову Спиридона. Після такої дивного явища волосся владики змінили колір: частина їх виявилася чорною, інша стала білою, третя придбала жовте забарвлення. Друзі Триміфунтського єпископа з подивом дивилися на разючу зміну в образі архієрея. Серце праведного виповнилося благодаттю Святого Духа, і з невимовною радістю богоносний ієрарх пророчо сповістив:
- передрікаю вам, брати, що Господь увінчає славою пам’ять про мене і багато людей, і старі і молоді, будуть щорічно святкувати біля труни з моїм тілом день кончини. Я, як ви бачите, бідний, але з волі чоловіколюбивого Бога зможу подавати парафіянам ті рятівні блага Горішнього Єрусалиму, які сам здобував у Всевишнього Творця, щоб вони пізнали Нероздільну Святу Трійцю – Єдиного Істинного Бога. Я стану ретельно просити Господа дарувати їм велику милість і вічне життя.
Незабаром великий чудотворець Спиридон віддав свою чисту душу Ангелам, однак людей не залишив і завжди з молиться за нас перед Вічним Царем.
Святкового дня Божественну Літургію у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Лк. 21:37–22:8 (зач. 108),Лк. 6:17–23 (зач. 24) настоятель виголосив проповідь.
По закінченні, прихожани храму привітали протоієрея Романа з 13 річницею служби у Свято-Троїцькому храмі. Отець Роман подякував за привітання, та побажав всім “Многая і благая літа”