Неве́сту Христо́ву Екатери́ну, похва́льными пе́сньми воспои́м
07 грудня 2020 року у день пам’яті святої великомучениці Катерини Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.
Добpоде́тельми, я́ко луча́ми со́лнечными,/ пpосвети́ла еси́ неве́pныя мудpецы́
Св. великомучениця Катерина, пам’ять якої відбувається нині, походила з царського роду і жила в Олександрії; вона відрізнялася рідкісною красою і розумом, отримала блискучу освіту. Мати Катерини, таємна християнка, повела її до свого духівника, святого старця. Він з любов’ю прийняв її, наставив вірі Христовій, заповів зберігати чистоту і цнотливість і безперестанно молитися, і здійснив над нею таїнство святого Хрещення.
В цей час в Александрію на язичницьке свято прибув сам цар Максимин. Приносилися навіть людські жертви – на смерть у вогні прирікали сповідників Христа, які не відступили від Нього під тортурами. Свята любов до мучеників – християн і сердечне бажання полегшити їх долю спонукали Свята Катерина, і прийшла вона на свято, яке влаштував цар Максимин, звинуватила царя в служінні бездушним ідолам і умовляла його пізнати істинного Бога. Бачачи мудрість дівиці цар покликав філософів, щоб вони захистили язичництво. Катерина перемогла їх у суперечці, переконливо довівши перевагу християнства перед язичництвом і багато навернулось до Істинного Бога, бачачи мудрість з якою свята відповідала найкращим філософам. Цар наказав стратити спершу навернених Катериною а потім і її. Вона була обезголовлена в 310 році.
Зовнішній прикраси, так само і краса тоді тільки будуть цінні у Господа Бога, коли буде тверда віра в Бога, з любов’ю і страхом Божим. Святитель Димитрій Ростовський приводить останню молитву святої Катерини сповнену любові милосердя і вдячності Богу:
“- Господи Иисусе Христе, Боже мой! Благодарю Тебя за то, что Ты поставил на камне терпения ноги мои, и направил стопы мои. Простри ныне пречистые длани Твои, некогда уязвленные на кресте, и приими душу мою, приносимую Тебе в жертву ради любви к Тебе. Вспомни Господи, что я – плоть и кровь, и не попусти, чтобы лютые истязатели на Страшном Суде соделали явными согрешения мои, в неведении соделанные; но омой их кровью, которую я изливаю за Тебя и соделай, чтобы тело сие, израненное в муках ради Тебя и усекаемое мечом, было бы невидимо для врагов и гонителей моих. Призри с высоты Твоей, Господи, и на предстоящих людей сих, и наставь их светом Твоего познания; и прошения тех, которые призовут чрез меня имя Твое святое, исполни на пользу, дабы всеми воспевалось величие Твое во веки.
Окончив молитву, святая сказала исполнителю казни:
– Оканчивай приказанное.
Тогда воин поднял меч и отсек честную главу Екатерины, и из раны вместо крови истекло молоко. Честные ее мощи, как то видели удостоившиеся того верующие, тотчас же были взяты святыми Ангелами, и перенесены на гору Синайскую, во славу Христа Бога, Который со Отцом и Святым Духом во Едином Божестве царствует во веки. Аминь“
Цього святкового дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебен з читанням акафісту у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Радуйся, Владычице, знамение милости Твоея нам являющая.
Також 10 грудня 2020 року у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка настоятель звершив молебен з читанням акафісту перед іконою Пресвятої Богородиці «Знамення».
Термін «Знамення Пресвятої Богородиці» вживається в церковній мові в двох значеннях:
як певний тип ікони Божої Матері і
як православне свято цієї Ікони, що відзначається 10 грудня (27 листопада по старому стилю). Звідси і подвійна назва свята в сучасному православному календарі: «[Вшанування] ікони Божої Матері” Знамення “. Знамення Пресвятої Богородиці, яке було у Новгороді Великому в 1170 році ».
Ікона зображує Пресвяту Богородицю, молитовно піднімає Свої руки: на грудях Її, на тлі круглого щита, – благословляє Божественне Немовля. Богоматір зображена в повний зріст (що стоїть) або по пояс. Таке зображення відноситься до числа найперших іконописних образів Пресвятої Богородиці – він позначається латинським терміном Оранта, молиться – і уособлює Заступницю світу. Ікони даного типу з’явилися вперше на Русі в XI-XII ст. Цю ікону стали вважати заступницею від ворогів, після прославляння чудотворної новгородської ікони в 1170 г. У зв’язку з цим і виникла назва «Знамення» у значенні «знак милості з боку Божої Матері».
Свято встановлене в пам’ять одного з епізодів кривавої і братовбивчої міжусобиці в роздробленій Київській Русі, коли один «православний» князь йшов на іншого, і кожен з них закликав собі на допомогу Христа і Богоматір! Ці постійні чвари послаблювали країну і були на руку монголо-татарам, і ті по черзі розбивають війська нерозумних князів-напівязичніків, які не бажали поступитися амбіціями і об’єднатися навіть перед лицем цієї небезпеки. Заснувавши це свято (свято для новгородців, але не для їхніх супротивників!), Під час якого ми згадуємо, як не повинні вести себе християни, Церква зробила його грізним застереженням всім наступним поколінням.