Седмиця 2-га, 3-тя і 4-та Великого посту
6 березня 2026 р. (21 лютого ст. ст.), п’ятниця Прп. Тимофія в Символах (795). Свт. Євстафія, архієп. Антіохійського (337)
Великопісне богослужіння: часи, Зображальні, Літургію Передосвячених Дарів у Іллінському храмі с. Великі Будища звершив протоієрей Роман Височанський.
Объятия Отча отверсти ми потщися, блудно бо мое иждих житие, на богатство неиждиваемое взираяй щедрот Твоих Спасе, ныне обнищавшее мое да не презриши сердце. Тебе бо Господи, во умилении зову: согреших, Отче, на небо и пред Тобою.
тропар
5 березня 2026 року з благословення Високопреосвященнішого митрополита Полтавського і Миргородського Филипа, у жіночому скиту завершений чернечий постриг. Чин постригу завершив ієромонах Вікентій (Залюбовський).
І сьогодні приступили до причастя новопострижені насельниці Свято-Покровського скита інокиня Віринея та інокиня Міропія.
ПОДИВИТИСЬ фото
7 березня 2026 р. (22 лютого ст. ст.) Субота 2 тижня Великого посту. Поминання померлих Знайдення мощей мучеників, що в Євгенії постраждали (395–423).
Помяни́, Го́споди, я́ко благ, рабы Твоя́,/ и, ели́ка в житии́ согреши́ша, прости́:/ никто́же бо безгре́шен, то́кмо Ты,// моги́й и преста́вленным да́ти поко́й.
Тропар
Божественну літургію в Свято-Покровському храмі звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Мк. 1:35-44 (зач. 6). За упокій: Ін. 5:24-30 (зач. 16) настоятель храму виголосив проповідь.
Після Божественної Літургії була звершена панахида по всім спочилим від віку православним християнам.
Панахиду в цей день настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівки. По закінченні панахид настоятель у проповіді призивав молитись за покійних та живих.
8 березня 2026 р. (23 лютого ст. ст.), неділяСвт. Григорія Палами, архієп. Фессалонікійського
Правосла́вия свети́льниче,/ Це́ркве утвержде́ние и учи́телю,/ мона́хов добро́то, богосло́вов побо́рниче непребори́мый,/ Григо́рие чудотво́рче, Фессалони́тская похвало́,/ пропове́дниче благода́ти,// моли́ся вы́ну спасти́ся душа́м на́шим.
Тропарь святителю Григорию Паламе, архиепископу Солунскому , глас 8
Цього дня в Свято-Покровському храмі с. Плішивець Божественну Літургію по чину святителя Василія Великого, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Мк. 2:1-12 (зач. 7). Свт.: Ін. 10:9-16 (зач. 36). Прпп.: Лк. 6:17-23 (зач. 24) настоятель виголосив проповідь.
11 березня 2026 р. (26 лютого ст. ст.), середа Свт. Порфирія, архієп. Газького (420)
Великопісне богослужіння: часи, Зображальні, Літургію Передосвячених Дарів у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівки звершив протоієрей Роман Височанський.
13 березня 2026 р. (28 лютого ст. ст.), п’ятниця Прп. Василія, спов. (750). Сщмч. Нестора, єп. Магіддійського (250).
Протоієрей Роман Височанський служив Пасію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, в Іллінському храмі с. Великі Будища та в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка.
14 березня 2026 р. (1 березня ст. ст.), суботаПрмц. Євдокії (близько 160–170)
Божественну літургію в Свято-Покровському храмі звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Мк. 2:14-17 (зач. 8) настоятель храму виголосив проповідь.
Після Божественної Літургії була звершена панахида по всім спочилим від віку православним християнам.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
Панахиду в цей день настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівки. По закінченні настоятель виголошував проповідь.
Спаси́, Го́споди, лю́ди Твоя́/ и благослови́ достоя́ние Твое́,/ побе́ды на сопроти́вныя да́руя// и Твое́ сохраня́я Кресто́м Твои́м жи́тельство.
тропар
15 березня 2026 р. (2 березня ст. ст.), неділя Хрестопоклонна.Сщмч. Феодота, єп. Кіринейського (близько 326).
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Мк. 8:34-9:1 (зач. 37) виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
18 березня 2026 р. (5 березня ст. ст.), середаМч. Конона Ісаврійського (I). Мч. Онисія (I). Мч. Конона градаря (городника) (III). Мц. Іраїди
Великопісне богослужіння: часи, Зображальні, Літургію Передосвячених Дарів у Іллінському храмі с. Великі Будища звершив протоієрей Роман Височанський.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
20 березня 2026 р. (7 березня ст. ст.), п’ятниця Сщмчч., які в Херсонесі єпископствували: Василія, Єфрема, Капітона, Євгенія, Єферія, Єлпідія та Агафодора (IV). Прп. Павла Препростого (IV).
Протоієрей Роман Височанський служив Пасію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, в Іллінському храмі с. Великі Будища та в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка.
21 березня 2026 р. (8 березня ст. ст.), суботаСубота 4 тижня Великого посту. Поминання померлихПрп. Феофілакта спов., єп. Нікомідійського (842–845),Ікони Божої Матері «Знамення» Курської-Корінної (1898).
Божественну літургію в Свято-Покровському храмі звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія; Мк. 7:31-37 (зач. 31). За упокій: Ін. 5:24-30 (зач. 16) настоятель храму виголосив проповідь.
Після Божественної Літургії була звершена панахида по всім спочилим від віку православним християнам.
Панахиду в цей день настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівки. По закінченні панахид настоятель у проповіді призивав молитись за покійних та живих.
Молебний спів за зниклих безвісти
У суботу, 21 березня року, перед вечірнім богослужінням у Свято-Покровському храмі села Плішивець, настоятель храму протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів за зниклих безвісти.
Молитовне звернення до Пресвятої Богородиці було піднесене за всіх, хто перебуває в невідомості, в розлуці, у стражданнях, а також за їхні родини — щоб Господь утішив, просвітив і допоміг знайти зниклих або дарував мир їхнім душам.
ПОДИВИТИСЬ ФОТО
Все во́инство ми́ра оста́вльше,/ на Небесе́х Влады́це прилепи́стеся,/ страстоте́рпцы Госпо́дни четы́редесять,/ сквозе́ огнь бо и во́ду проше́дше, блаже́ннии,/ досто́йно восприя́сте сла́ву с Небе́с// и венце́в мно́жество.Кондак, глас 6 40 мученикам Севастійським
22 березня 2026 р. (9 березня ст. ст.), неділяПрп. Іоанна Ліствичника (перехідне святкування в 4-ту Неділю Великого посту).. 40 мчч. Севастійських: Киріона, Кандида, Домна, Ісихія, Іраклія, Смарагда, Євноїка, Уалента (Валента), Вівіана, Клавдія, Приска, Феодула, Євтихія, Іоанна, Ксанфія, Іліана, Сисинія, Ангія, Аєтія, Флавія, Акакія, Єкдикія (Єкдита), Лисимаха, Олександра, Ілія, Горгонія, Феофіла, Дометіана, Гаїя, Леонтія, Афанасія, Кирила, Сакердона, Миколая, Уалерія (Валерія), Філоктимона, Северіана, Худіона, Мелітона та Аглаїя (близько 320).
Близько 320 року в місті Севастії, у Вірменії, стояло римське військо. У війську перебували сорок воїнів-християн родом із Каппадокії (нині на території Туреччини). Воєначальник Агриколай примушував їх принести жертву ідолам, але воїни відмовилися.
Тоді їх зарештували і зв’язаними повели до озера поблизу міста Севастії. Стояла зима, вечоріло. Воїнів роздягнутими поставили у вкрите льодом озеро.
Рано-вранці один із воїнів не витримав страждань. Він вийшов із озера і поспішив до лазні. Однак щойно тепле повітря торкнулося його тіла, він упав мертвим.
Невдовзі після цього в’язничний сторож Аглаїй побачив, як над мучениками, котрі залишалися в озері, заблищало неземне світло. Аглаїй був так вражений цим дивом, що, оголосивши себе християнином, скинув з себе одяг і приєднався до тридцять дев’яти мучеників.
Мучителі, які прийшли трохи згодом, побачили, що воїни-християни не лише не замерзли, а й, схоже, навіть відігрілися. Тоді мучителі молотами перебили їм коліна і покидали святих мучеників у вогонь. Після цього обвуглені кістки мучеників скинули в річку.
Три дні потому мученики зявилися єпископу Севастійському Петру і розповіли про свій подвиг. Єпископ Петро зібрав їхні кістки і з честю поховав.
Пам’ять сорока мучеників належить до найшанованіших свят.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія: Мк. 9:17-31 (зач. 40).; Прп.: Мф. 4:25-5:12 (зач. 10).; Мчч.: Мф. 20:1-16 (зач. 80) виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- У притчі про наймитів (Мф. 20:1-16) і той, кому одну тільки годину працювати довелося, був однаково винагороджений домовласником. Години дня в цій притчі – образ перебігу життя нашого. Одинадцята година – останній час цього життя. Господь показує, що й ті, які до цього терміну дожили, не працюючи Йому, можуть почати працювати і догодити Йому не менше за інших. Нема чого, отже, виправдовуватися старістю і впадати у відчай, вважаючи, що вже ні до чого починати.
- Починай не соромлячись; милостивий Господь; все тобі дасть, що й іншим, і за чином благодаті тут, і за законом правди там. Тільки старанністю побільше розгорися і скрушеніше посумуй про недбальство, в якому проведено майже все життя. Скажеш: там покликав господар, нехай і мене покличе Господь. А хіба не кличе? Не чуєш хіба в церкві гласу Господнього: “прийдіть до Мене всі” (Мф. 11:28) та апостольського покликання: “мовби Сам Бог умовляє через нас; від імені Христового просимо: примиріться з Богом” (2Кор. 5:20).
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).