Седмиця 1-ша Великого посту.
23 лютого 2026 року. (10 лютого за ст. ст.), понеділок Сщмч. Харалампія і з ним мчч. Порфирія, Ваптоса і трьох мучениць (202). Прав. Галини (III).
У Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершили великопісне богослужіння:часи, Зображальні, вечірню, а ввечері Велике повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського, утреню, 1 час.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив Мале повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського в Іллінському храмі с. Великі Будища.
24 лютого 2026 року Сщмч. Власія, єп. Севастійського (близько 316). Прав. Феодори, цариці Грецької, яка відновила шанування святих ікон (близько 867).
У Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершили великопісне богослужіння:часи, Зображальні, вечірню, а вечером Велике повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського, утреню, 1 час.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив Мале повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка
25 лютого 2026 року Іверської ікони Божої Матері. Свт. Мелетія, архієп. Антіохійського (381). Прп. Марії, званої Марином, та батька її Євгенія (VI)
Великопісне богослужіння:часи, Зображальні, Літургія Передосвячених Дарів в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський . По завершенні настоятель виголосив проповідь про велике значення посту.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив Мале повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка.
На вечірній в Свято-Покровському храмі с. Плішивець відслужили Велике повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського, утреню, 1 час.
26 лютого 2026 року в день вшанування Прп. Мартиніана (V). Прпп. Зої та Фотинії (Світлани) (V) у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершили великопісне богослужіння:часи, Зображальні, вечірню, а вечером Велике повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського, утреню, 1 час.
Цього ж дня протоієрей Роман Височанський відслужив Мале повечір’я з каноном прп. Андрія Крітського в Іллінському храмі с. Великі Будища.
27 лютого 2026 року Свята Церква вшановуєПрп. Авксентія (близько 470). Прп. Марона, пустельника Сирійського (IV). Свт. Авраамія, єп. Каррійського (V). Рівноап. Кирила, учителя Словенського (869). Прп. Iсаакія, затворника Печерського (близько 1090), і дванадцяти греків, будівничих соборної Успенської церкви Києво-Печерської Лаври (ХI), в Ближніх печерах. Великопісне богослужіння:часи, Зображальні, Літургія Передосвячених Дарів в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський та виголосив проповідь.
Після Літургії Передосвячених Дарів або Великого повечір’я протоієрей Роман Височанський звершив освячення колива,.
У першу п’ятницю Великого посту, звершується чин освячення колива, спогадом того, як святий Феодор зберіг чистоту посту вірних, явивши своє чудо через промисел Божий.показуючи, що Господь не залишає Своїх дітей, охороняючи їх навіть у найсуворіші випробування.
Освячення колива цього дня має багатий богословський сенс. Коливо — це варена пшениця з медом або солодом, освячена молитвою в храмі. Пшениця нагадує про смерть і воскресіння: як зерно, впавши в землю, помирає і дає нове життя, так і Христос помер, щоб ми жили вічно. Мед або солодкість символізують духовну радість після подвигу посту. Коливо — символ єдності Церкви, бо його готують і приносять разом, освячують і споживають усі, як знак братолюбства і вдячності Богові за спасіння.
Го́споди Бо́же на́шъ, Ты́, бл҃гослови́вый пѧ́ть хлѣ́бовъ въ пусты́ни и насы́тивый и́ми пѧ́ть ты́сячъ человѣ́къ, Сáмъ, Влады́ко, бл҃гослови́ и пшени́цу сию́, и ко́ливо сие, и освяти́ ѧ́, ѧ́коже бл҃гослови́лъ еси́ вели́комѹ́ченикá Твоегó Фео́дора, егдá сотвори́л еси́ вѣ́рнымъ вѣ́рнымъ, и ели́цы вкуша́ютъ от ни́хъ, бл҃гослови́. Ты́ бо еси́ бл҃гославлѧ́й и освѧща́й всѧ́ческаѧ, Христѐ Бóже нáшъ, и Тебѣ́ слáву возсылáемъ, со безначáльнымъ Твои́мъ Отцóмъ, и пресвѧты́мъ, и бл҃ги́мъ, и животворѧ́щимъ Твои́мъ Дх҃омъ, ны́нѣ и при́снѡ, и во вѣ́ки вѣкóвъ. Ами́нь»
Подивитись фото першого тижня посту
28 лютого 2026 р. (15 лютого ст. ст.), субота Вмч. Феодора Тирона (близько 306)
У суботу першої седмиці Великого посту Сяята Церква згадує святого великомученика Феодора Тирона. Це сталося близько 306 року мученик Феодор сміливо і безбоязно сповідав свою віру в Христа Спасителя, за що був відданий катуванням і засуджений на спалення. Святий Феодор без трепету зійшов на вогнище і з молитвою і славослів’ям віддав свою святу душу Богові. А через 50 років після мученицької кончини святого Феодора, імператор Юліан Відступник (361-363), бажаючи поглумитися над християнами, наказав градоначальнику Константинополя окропляти в першу седмицю Великого посту всі їстівні припаси на ринках ідоложертовною кров’ю. Святий Феодор, з’явившись уві сні архієпископу Євдоксію, повелів йому оголосити всім християнам, щоб ніхто не купував нічого на ринках, а їли варену пшеницю з медом – коливо (кутю або сочиво). На згадку цієї події Православна Церква щорічно здійснює святкування святому великомученику Феодору Тирону в суботу першого тижня Великого посту.
Божественну Літургію святителя Іоанна Златоуста, а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після заамвонної молитви благословив коливо та роздали його вірянам.
Молебний спів за зниклих безвісти
У суботу, 28 лютого 2026 року, перед вечірнім богослужінням у Свято-Покровському храмі села Плішивець, настоятель храму протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів за зниклих безвісти.
Під час молебню було прочитано Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворними іконами: «Взыскание погибших» і «Всех скорбящих Радосте».
Молитовне звернення до Пресвятої Богородиці було піднесене за всіх, хто перебуває в невідомості, в розлуці, у стражданнях, а також за їхні родини — щоб Господь утішив, просвітив і допоміг знайти зниклих або дарував мир їхнім душам.
1 березня 2026 р. (16 лютого ст. ст.), неділя Торжество Православ’я.
У неділю першого тижня Великого посту, Свята Церква святкує Торжество Православ’я. Встановлення свята засноване після Константинопольського Собору 843 року (VII Вселенського Собору), скликаного візантійською імператрицею Феодорою для відновлення іконошанування. Кілька десятиліть єресь іконоборства потрясала імперію і православні, що почитали святі ікони, піддавалися найжорстокішим гонінням від єретиків. Нарешті, після Собору, який засудив іконоборців і відновив іконошанування в імперії, Феодора влаштувала на честь цієї події церковне торжество.
В день свята Божественну Літургію за чином Василія Великого, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський у Свято-Покровському храмі села Плішивець. По закінченні відслужили церковний чин Торжества Православ’я, а настоятель протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
Цього дня протоієрей Роман Височанський відслужив чин Торжества Православ’я спочатку у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Тебе́, оде́ющагося све́том я́ко ри́зою, снем Ио́сиф с Дре́ва с Никоди́мом, и ви́дев ме́ртва, на́га, непогребе́на, благосе́рдный пла́чь восприи́м, рыда́я глаго́лаше: увы́ мне́ сладча́йший Иису́се, Его́же вма́ле со́лнце на Кресте́ ви́сима узре́вшее мра́ком облага́шеся, и земля́ стра́хом колеба́шеся, и раздира́шеся церко́вная заве́са: но се́ ны́не ви́жу Тя́, мене́ ра́ди во́лею подъе́мша сме́рть. Ка́ко погребу́ Тя Бо́же мой, или́ како́ю плащани́цею обвию́? ко́има ли рука́ма прикосну́ся нетле́нному Твоему́ те́лу? или́ ки́я пе́сни воспою́ Твоему́ исхо́ду ще́дре, велича́ю стра́сти Твоя́, песносло́влю и погребе́ние Твое́ со Воскресе́нием, зовы́й: Го́споди сла́ва Тебе́.
стихира
Увечері в неділю у Свято-Покровському храмі с. Плішивець протоієрей Роман Височанський звершив чин Пасії з читанням акафісту Божественним Страстям Господнім.
На Пасії після співу цієї особливої стихири, настоятель прочитав акафіст, а потім зніс з вівтаря Святе Євангеліє і прочитав євангельський уривок про страждання Христа Спасителя. По закінченні відслужили літію по усопших.