Свята блаженна Ксенія Петербурзька
Ксе́ние блаже́нная, моли́ Христа́ Бо́га изба́витися нам от вся́каго зла покая́нием
06 лютого 2021 року Свята Церква згадує святу блаженну Ксенію Петербурзьку. Про її дитинство, батьків нічого невідомо. Житіє блаженної описують починаючи з смерті коханого чоловіка і їй на той час було 26 років. Він був в чині підполковника, а також був співаком і співав чудовим тенором в хорі храму Зимового палацу.
У віці 30 років він був збитий каретою. Його принесли до дружини Ксенії, і він на її руках помер, без християнського напуття, без покаяння в гріхах.
«...Друг друга тяготы носите…», гріх є тяжкість, що тягне душу на дно пекла. Переживання за душу новоприставленого, що пішла на суд Божий без покаяння в гріхах, спонукали Ксенію до шляху юродства.
Вона з любові до чоловіка вирішила піти на цей подвиг, переодяглася в чоловічий одяг і сказала, що померла Ксенія, а вона – Андрій Федорович. Розпродала все майно, роздала його бідним, а сама стала ходити в чоловічому одязі по місту, відгукуючись лише на ім’я Андрія Федоровича, і молилася Богу за спасіння душі свого чоловіка.
Визволившись від всіх земних піклувань, блукаючи цілими днями вулицями Петербурга, Ксенія зрідка заходила до своїх знайомих, обідала у них, розмовляла, а потім знову відправлялася мандрувати. Де вона проводила ночі, довгий час залишалося невідомим. Пізніше виявилося, що Ксенія, незважаючи ні на яку пору року і погоду, йшла на ніч в поле і тут в колінопреклонній молитві простоювала до самого світанку, поперемінно роблячи земні поклони на всі чотири сторони.
…возлюби ближнего твоего, как самого себя
Друга заповідь Божа
Почавши від усердної молитви за усопшого чоловіка, блаженна тепер молитись за ближніх своїх. Люди помічали, що якщо блаженна візьме на руки хворе дитя або благословить його, воно неодмінно видужає. Якщо візьме якусь дрібницю з лавки купця – торгівля буде успішною. Якщо вона зайде до хати, то в будинку будуть панувати мир і злагода.
Блаженна Ксенія несла подвиг добровільного безумства 45 років і померла близько 1803 року. Тіло її було поховано на Смоленському кладовищі. І багато знамень милості Божої почало відбуватися на місці її поховання. Після служіння панахиди над її могилою стражденні отримували зцілення, в сім’ях відновлюється порушений мир, нужденні отримували необхідне.
Люди, що почитали блаженну Ксенію, розбирали землю з її могильного пагорба, так що пагорб насипали кілька разів. Пізніше на місці пагорба була покладена кам’яна плита, яку також розбирали по камінцях. У третій чверті XIX століття на цьому місці була побудована маленька каплиця, а в 1902 році за проектом архітектора Олександра Всеславіна була зведена велика кам’яна каплиця. У радянські роки каплицю закрили, але ніякими зусиллями безбожників неможливо було заглушити в народі пам’ять про блаженну і віру в її молитовне заступництво перед престолом Божим.
Після багаторічного народного шанування блаженна Ксенія Петербурзька, Христа ради юродива, була зарахована до лику святих 6 червня 1988 на Помісному Соборі Руської Православної Церкви. А ще раніше – 24 вересня 1978 року – Ксенія Петербурзька була канонізована Російською Православною Церквою Закордоном.
В день пам’яті святої, протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів з читанням акафісту блаженній Ксенії Петербурзькій у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а після також звершив Божественну Літургію у Іллінському храмі с. Великі Будища. Читалося Євангелія Лк. 6:17–23 (зач. 24), Лк. 16:10–15 (зач. 81). По закінченні Літургії настоятель виголосив проповідь на житіє блаженної Ксенії Петербурзької.
Шляхом Христової любові, яка перемагає світ, пройшла свята, і сяє у вічній і неминущій славі, тому і не забута ні у Бога, ні у людей блаженна Ксенія Петербурзька.