Рівноапостольний великий князь Володимир
28 липня 2019 року Свята Церква прославляє свого угодника святого равноап. вел. кн. Володимира.
Князь Володимир народився в 963 році, був сином Святослава та древлянської княжни Малуші. Виховував Володимира Добриня, брат його матері, який був язичник.У нього було п’ять дружин і численні наложниці. На Київських горах він встановив ідолів, яким стали приносити людські жертви. Тоді загинули за Христа варяги Феодор і Іоанн. Обставини їх смерті справили на Володимира сильне враження, і він почав сумніватися в істинності язичницької віри.
На запрошення князя до Києва приходили проповідники з різних країн: посли від болгар-мусульман, які жили за Волгою, німці-латиняни, іудеї і греки. Князь розпитував про їхню віру, і кожен пропонував йому свою віру. Але найсильніше враження справив на нього православний грецький проповідник, який на закінчення своєї бесіди показав йому картину Страшного суду. За порадою бояр Володимир відправив десять мудрих мужів, щоб випробувати на місці, чия віра краща. Коли ці російські посли прибули до Константинополя, то пишність Софійського храму, та спів придворних співочих і урочистість патріаршої служби зачіпили їх до глибини душі: «Ми не знали, – говорили вони потім Володимиру, – на землі ми стояли чи на небі». А бояри тут же йому нагадали: «Якби віра грецька не була краща за інші віри,то не прийняла б її баба твоя Ольга – наймудріша з людей».
Володимир вирішив хреститися, але не хотів підпорядковувати Русь грекам. Тому незабаром після повернення послів Володимир пішов війною на греків і взяв Херсонес. Звідси він відправив послів до Константинополя до імператорів Василя і Костянтина з вимогою руки сестри їх, царівни Анни. А ті відповіли йому, що царівна може бути дружиною тільки християнина. Тоді Володимир оголосив, що бажає прийняти християнську віру. Але перш, ніж наречена прибула в Херсонес, Володимир був уражений сліпотою.
У такому стані, подібно до апостола Павла, він пізнав свою духовну неміч і приготувався до великого таїнства відродження. Царівна, яка прибула в Херсонес, порадила йому поспішити з Хрещенням. Володимир хрестився (988 м) і був названий Василієм. При виході з купелі він прозрів душевними і тілесними очима і в великій радості вигукнув: «Тепер я пізнав істинного Бога!»
О 08:00 протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів рівноапостольному Великому князю Володимиру у каплиці Олексія Чоловіка Божого с. Тимофіївка.
Цього дня о 08:30 архімандрит Венидикт (Малета) в співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія (Ромаса) звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
Після читання Євангелія Ин. 10:1-9 (зач. 35 от полу’) , Мф. 9:1-8 (зач. 29) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь. По закінченні Божественної Літургії відслужили молебен до святого рівноап. вел. кн. Володимира.
Настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив благодарственний молебний спів в Іллінському храмі с.Великі Будища та в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка, а біля каплиці Юрія Побідоносця с. Броварки відслужили молебен до святого равноап. вел. кн. Володимира.