П’ятий тиждень після П’ятидесятниці
Притеце́м, лю́дие, к ти́хому сему́ и до́брому приста́нищу, ско́рой Помо́щнице, гото́вому и те́плому спасе́нию, покро́ву Де́вы…
кондак
21 липня 2021 року день шанування Явлення Казанської ікони Пресвятої Богородиці (в граді Казані) (1579).
Тяжко йшла проповідь Євангелія в Казані, серед закоренілих мусульман і язичників. І ось Пресвята Богородиця, послала Небесну допомогу, явивши Свою чудотворну ікону.
28 червня 1579 року страшна пожежа, винищив частина міста і перетворила на попіл половину Казанського Кремля.
Та незабаром місто почало вставати з руїн. Разом з іншими погорільцями, недалеко від місця початку пожежі будував будинок стрілець Данило Онучин. Його дев’ятирічній донечці Матроні з’явилася в сонному баченні Божа Мати і повеліла дістати Її ікону, поховану в землі ще за часів панування мусульман таємними сповідниками Православ’я. На слова дівчинки не звернули уваги. Тричі була Богородиця і вказувала місце, де схована чудотворна ікона. Нарешті, Матрона зі своєю матір’ю стали рити в зазначеному місці і знайшли святу ікону та, згодом перенесли її з Хресним ходом в Благовіщенський собор – перший православний храм міста Казані, споруджений Іваном Грозним. Під час ходи отримали зцілення два сліпці – Йосип і Микита.
Список з ікони, явленої в Казані, виклад обставин її набуття і опис чудес були послані в 1579 році в Москву. Цар Іван Грозний наказав влаштувати на місці явлення храм на честь Казанської ікони Божої Матері, де і помістили святу ікону, і заснувати жіночий монастир. Матрона і її мати, що послужили набуттю святині, прийняли постриг у цій обителі.
Молебний спів з читанням акафісту спочатку у Іллінському храмі с. Великі Будища а потім у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. По закінченні настоятель виголосив проповідь в якій розповів про історію свята. У Іллінському храмі с. Великі Будища з 02 серпня 2020 року перебуває Казанська ікона Пресвятої Богородиці, подарована в благословення на день освячення цього храму владикою Филиппом, митрополитом Полтавским і Миргородським.
Положил еси на главах их венцы, от каменей честных, живота просиша у Тебе, и дал еси им.
прокимен
Цього дня настоятель також звершив таїнство вінчання вперше у новозбудованому Іллінському храмі с. Великі Будища. За богослужінням співав хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої). Настоятель новоодружених благословив іконами.
Оста́вивши лесть и́дольскую, после́довала еси́ Христу́, Безсме́ртному Жениху́, О́льго Богому́драя, в Его́же черто́зе ра́дующися, непреста́нно моли́ся о чту́щих ве́рою и любо́вию святу́ю па́мять твою́.
тропар
24 липня 2021 року день шанування рівноапостольної Ольги, вел. кн. Російської, в святому Хрещені Єлени (969).
Вона – селянська дочка, працювала перевізницею через річку Велику в рідному селі Вибути, під Псковом; вона – дружина кн. Ігоря, по-зрадницькому убитого древлянами.
Залишившись вдовою, кн. Ольга, всупереч язичницьким звичаєм, не вийшла вдруге заміж. Глибока мудрість в поєднанні з душевною чистотою, направляють її до Христа. Вона приймає від Патріарха Цареградськаго хрещення в ім’я св. Трійці і повертається в стольний град Київ духовно відроджена, з’єднавшись в хрещенні з Тим, Кого – як джерело світла і премудрості – не міг обійти її глибокий розум.
Ім’я кн. Ольги стає широко відомим в Європі того часу. Побачивши у Св. Трійці образ єдності в любові, кн. Ольга робить ряд місіонерських поїздок по своїх, на той час, неосяжних володіннях, поставивши на перехрестях доріг з каменю висічені святі хрести, щоб всякий русс, що тією дорогою проходить або проїжджає, звертався духом до Світла – Христа. Її рівноапостольним подвигом була розгромлена сила язичництва.
Онук блаж. кн. Ольги, равноап. кн. Володимир завершив те, чого початок поклала кн. Ольга.
Молебний спів з читанням акафісту в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка відслужив настоятель протоієрей Роман Височанський.
25 липня 2021 року Свята Церуква вшановує ікону Божої Матері: «Троєручиця» (VIII). Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
Після читання Євангелія настоятель виголосив проповідь.