Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче

Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче, зранку бо лине дух мій до храму святого Твого, храм бо мій тілесний весь осквернений,        але, як Щедрий, очисти благоутробною Твоєю милістю.

На стежки спасіння настав, мене, Богородице, бо плотськими гріхами осквернив душу мою і в лінощах все своє життя прожив, але Твоїми молитвами очисти мене від всякої скверни.

Покаянний тропар

 

 

Минула неділя митаря і фарисея є першою підготовчою неділею до  Великого посту, а стихири і канони її  оспівують смирення, яке є необхідним для справжнього, щирого покаяння.

04.02.2018 року це друга підготовча неділя і називається неділею про блудного сина.

Цього дня в  Свято-Покровському храмі с. Плішивець відслужили Божественну літургію архімандрит Венедикт (Малета) у співслужінні настоятеля протоієрея Романа Височанського.

Архімандрит Венедикт (Малета) прочитав  Євангелія, Луки 15:11-32 , що розповідає про сина, який забравши батьківське майно, розтратив його, розпусним своїм  життям, та коли залишився ні з чим і «друзі» відвернулися, то все ж згадав батьківську домівку і все добре, що мав там, зумів покаятися і з покаянням прийти  до отчого дому. Покаяння   привело до шляху спасіння   і  є  потрібним для того, щоб вступити в Великий піст.

Напередодні на утрені, співали повний смутку 136-й псалом:

“На ріках вавилонських, там ми сиділи і плакали, коли згадували наш Сион. На вербах посеред нього повісили ми арфи наші. Там бо питали нас про слова пісень полонителі наші, що знали про наш спів: “Заспівайте нам пісень сіонських”. Як же нам співати пісню Господню на землі чужій? Якщо забуду тебе, Єрусалиме, нехай буде забута правиця моя. Нехай прилипне язик мій до гортані моєї, якщо не пом’яну тебе і коли не поставлю Єрусалим початком радості моєї. Пом’яни, Господи, синів Едомських, що в день єрусалимський кричали: руйнуйте його до останку. Дочко Вавилону, окаянна, блаженний той, хто відплатить тобі за все, що ти заподіяла нам. Блаженний, хто візьме і розіб’є дітей твоїх об камінь” (Пс. 136).

Цей псалом співається і в наступні дві неділі і прекрасно передає то сумно-покаянний настрій, яким жили євреї в полоні, їх тугу за Єрусалим і мрію про своє повернення.

Співали  тропар “Покаяння відкрий мені двері, Життєдавче”  і  останні слова цього  тропаря: “помилуй мене, Боже, з великої Твоєї милості” є молитвою, яка  розпочинає важкий, тернистий шлях, який веде до покаяння.

Після читання Євангелія Архімандрит Венедикт (Малета) виголосив проповідь в якій зазначив, в Євангелії минулої неділі Господь показував нам  приклад молитви, а сьогодні, що молитва без покаяння не приводить на дорогу  спасіння.

По закінченні літургії відслужили літію з поминанням почилих  постраждалих в часи гонінь за віру Христову.