Неділя 26-та по П’ятидесятниці

У 26-ту неділю після П’ятидесятниці Свята Церква вшановує пам’ять великого праведника святителя Іоанна Милостивого, патріарха Олександрійського, який жив в VII столітті та Св. Ніла мироточивого Афонського (1651). Цього дня Божественну літургію в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія ( Лк. X:25-37 (зач. 53), Лк. VI:17-23 (зач. 24)) виголосив проповідь в якій розповів, що не знання Закону та  Христових заповідей любові, а виконання їх  чекає від нас Господь:

“Один чоловік ішов з Єрусалиму в Єрихон (місто яке люди відбудували проти волі Господньої) і попав у засідку розбійників.

Виникають запитання: чого він ходив у Єрусалим?, чому розбійники вибрали його, а не священника чи левіта або самарянина, або всіх разом? Можливо розбійники дізнались про  кошти, які він вторгував у місті, а можливо він був грішником і це була логічна спроба виправлення, а можливо інших не чіпали бо  вдовольнили свою жадобу його статком, а ще можливо це Господь випробував  людей, які  проходили на  милосердя? Однозначно ми не можемо відповісти на всі ці питання, яких можна поставити безліч.

В сьогоднішньому Євангелії на запитання: «Як врятуватись?» Господь з Свого боку ставить питання: «Що в Законі написано? як читаєш?» Тобто, говорить будь уважним до написаного і не шукай собі виправдання тлумачачи написане по-своєму.

Сьогодні також згадуємо пророка Ахію і його пророцтво Соломону. Невже  Соломон не знав Закону? Чи  Бог говорив не до нього? Все він знав і виконував, але не задумався, що дозволяючи своїм жінкам не виконувати написаного відкрив вхід  для гріха в їхні душі.

Священник пройшов мимо. Він добре знає закон і навчає інших його, а сам не виконує. Левіт пройшов, теж  служитель закону і знає його тому, що бере участь у  Богослужіннях, але пропускає все мимо вух “хай священники виконують”. Самарянин рідко бере участь у богослужінні, бо живе на території, яка заражена невір’ям і викривленням віри, не спілкується з євреями по політичних і релігійних причинах (самаряни сприймалися євреями як єретики, релігійні зрадники і, по суті, як вороги), але   цей в сьогоднішній день  виконує весь закон любові та  милосердя до  того кого зневажили  інші люди.

Ось чому ми повинні не тільки уважно читати Священне писання,  не тільки вивчати його, але і чистосердечно виконувати, й іншим не дозволяти порушувати його та вводити в гріх  людські душі.”

У святих отців ми можемо зустріти дуже глибокі алегоричні толкування на цю притчу, кожен елемент цієї притчі має таємний зміст. Чоловік, поранений розбійниками, – це будь-який нащадок Адама, милосердний самарянин – Христос, готель – Церква, масло і вино – масло, яким помазують при Таїнстві Хрещення, і вино Євхаристії. Таким чином, вся ця притча говорить нам про  Господа Ісуса Христа та  жертву  Його заради порятунку людства.