Неділя 23-тя після П’ятидесятниці
Девства водами очищена преподобная, мученичества кровьми Анастасие венчавшися
11 листопада 2020 року свята Церква прославляє прмц. Анастасию Римлянину (III).
У часи імператора Декія було жорстоке гоніння проти християн. Язичники святу Анастасію забрали з монастиря і привели до правителя міста. Воєначальник Пров повелів їй принести жертву ідолам, але Анастасія відмовилася відректися від Христа. Тоді її піддали лютим тортурам: у неї вирвали з пальців нігті, потім відрубали руки і ноги, потім вибили всі зуби. Свята, стікаючи кров’ю, стала знемагати і попросила води.Якийсь Кирило, що стояв при її муках зглянувся і напоїв її водою. Свята сказала:”Ти не втратиш воздаяния від Господа, бо Він сказав: “И́же бо а́ще напои́тъ вы́ ча́шею воды́ во и́мя мое́, я́ко Христо́вы есте́, ами́нь глаго́лю ва́мъ, не погуби́тъ мзды́ своея́.”” Тортури продовжили, і святій Анастасії відрізали язик, яким вона невпинно славила Бога. Стомлені кати, нарешті, обезголовили її. Кирила, що напоїв мученицю водою також стратили. Будучи усічений, блаженний Кирило відійшов до Господа отримати свою нагороду за чашу холодної води, якою він, в ім’я Христа, напоїв Христову мученицю. У люті кати відрізали їй язик, тому що свята невпинно молилась та славила Бога. Народ, бачачи нелюдські знущання над святою,обурився, і кати змушені були припинити тортури, обезголовивши мученицю. Тіло святої Анастасії було кинуто за містом на поживу диким звірам, але Бог не допустив знущання над святими останками. Ігуменя Софія, сповіщена Господом, знайшла понівечене тіло преподобномучениці і з двома помічниками-християнами поховала.
Молебний спів в Іллінському храмі с. Великі Будища та в Свято-Троїцькому храмі села Книшівка цього дня відслужив протоієрей Роман Височанський. По закінченні розповів про житіє преподобномучениці та мучениці Анастасії (Лєбєдевой) (1937).
14.11.2020 року свята Церква прославляє святих безсрібників Косму і Даміана. Святі безсрібники народились в Асії. Так раніше називалася частина Малої Азії. Мати їх християнка, на ім’я Феодотія після смерті чоловіка вирішила все життя залишитися вдовою, і ревно виконувала закон християнський; відмовилась від усіх радощів життя,і дбала тільки про те , щоб догодити Господу. Вона віддала дітей на навчання до якогось богобоязливого чоловіка, де головною наукою було Божественне Писання, але в той же час вони, движимі любов’ю до стражденного людства, вивчали лікарську науку, дізнавалися цілющі властивості трав і рослин. Господь дав їм дар цілительства і святі служили стражденним заради Бога, і любов до Бога виражали в любові до ближніх. Вони ні від кого ніколи не брали ніякої винагороди за свою працю, твердо і вірно зберігали заповідь Спасителя: “боля́щыя исцеля́йте, прокаже́нныя очища́йте, ме́ртвыя воскреша́йте, бесы изгоня́йте: ту́не прiя́сте, ту́не дади́те.” (Мф.10: 8).
Про одне тільки просили вони зцілених ними: щоб ті твердо вірили в Христа, свято жили у Христі; якщо ж вилікувані ще не були освічені світлом Євангелія, то намагалися звернути їх до християнської віри. Таким чином, лікуючи тілесні недуги, вони в той же час лікували і недуги душевні. Дуже багато скоєно було чудотвореннь святими безсрібниками, що легше виміряти море і перерахувати зірки, ніж повідати всі чудеса святих.
Одного разу святих покликали до важко хворої жінки, лікувати яку відмовилися всі лікарі з-за її безнадійного стану. По вірі Палладін (так знали хвору) і по ревній молитві святих братів Господь зцілив помираючу, і вона встала з одра свого абсолютно здоровою, славлячи Бога. Сповнена вдячності до цілителів і бажаючи, щоб вони прийняли від неї хоч який-не будь дар, Палладія таємно прийшла до Дамиана. Вона принесла йому три яйця і сказала: “Прийми цей малий дар в Ім’я Святої Живоначальної Трійці – Отця, Сина і Святого Духа”. Почувши Ім’я Святої Трійці, безсрібник не посмів відмовитися. Косма ж, дізнавшись про те, що трапилося, дуже засмутився. Він подумав, що брат його порушив їх строгу обітницю. Незабаром виповнилося час святому Космі відходити до Господа. Вмираючи, він заповідав, щоб брата не ховали поруч з ним. Через короткий час помер і святий Даміан. Всі були в великому подиві, де буде могила Даміана. Але тут, по волі Божій, сталося диво: до людей прийшов верблюд, якого колись святі вилікували від сказу, і промовив людським голосом, щоб, не сумніваючись, поклали Даміана поруч з Космою, бо не заради мзди прийняв Даміан дар жінки, а заради Імені Божого. Чесні мощі святих братів були покладені разом в Феремане (Месопотамія). По смерті святі безсрібники зробили багато чудес.
Цього дня Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія. По закінченні Літургії звершили панахиду.
15 листопада 2020 року Неділю 23-тю після П’ятидесятниці Свята Церква звершує пам’ять Собору всіх святих безсрібників.
Як відомо, безсрібниками називають угодників Божих, які безоплатно зціляли людей і худобу, використовуючи при цьому не стільки природні лікарські навички і знання, скільки благодатний дар молитви і чудодействованія. Тому їх ще називають чудотворцями. До лику святих безсрібників входять:
Святий великомученик і цілитель Пантелеймон і священномученик Єрмолай (+ 303 або 305);
Святий апостол і євангеліст Лука (+ I ст.);
Безсрібники лікарі Косма і Даміан Римські (+ 284);
Безсрібники і чудотворці Косма і Даміан азійські (+ III);
Святі мученики Косма і Даміан Арабські (за місцем походження) або Киликийські (за місцем страждання), (+ 287 або 303);
Святі чудотворці і безсрібники Кир і Іоан Олександрійські (+ 311);
Преп. Самсон гостинний (+ 530) і святий мученик Діомід, лікар Нікейський (+ 289);
Святі мученики Фотій і Аникіта (+ 305);
Священномученик Мокій, пресвітер Амфіпольского (+ 289);
Святий мученик Фалалей Киликийский (+ 284);
Святий мученик Трифон Нікейський (+250);
Священномученики Антипа, єпископ Пергамський (+ I ст.), Харалампій, єпископ Магнезійскій (+ 202) і Власій, єпископ Севастийский (+ 316);
Святителі Спиридон, єпископ Тримифунтський (+ 348) і Модест, архієпископ Єрусалимський (+ 633/34);
Великомученик Артемій Антіохійський (+ 362).
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія. Після читання недільного євангельського зачала про зцілення гадаринського біснуватого протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь. Гадаринський біснуватий після зцілення бажає бути з Господом завжди, але, почувши волю Його, йде і проповідує про благодіяння, які йому Бог подав, по всьому місту,бо не може втриматися, щоб не сповіщати про те, що отримано від Іісуса. Він в Ісусі сповідує Бога. Ось так людина після виправлення гріховного життя сповідує Бога Богом Істинним. І Господь сьогодні через послання ап. Павла говорить слова, які нас надихають:”Бо́г же, бога́т сы́й в ми́лости, за премно́гую любо́вь свою́, е́юже возлюби́ на́с..” І в дійсності богатий милістю обдаровує нас з всіх сторін, але коли Господь віднімає від нас благодать свою то гріх буяє в нас і глумиться над людським єством і людина перетворюється в п’яницю, наркомана ледаря і т. і. а в подальшому коли Господь скорботами та хворобами торкається до нас, людина змінює своє життя і згадує що Господь є Любов і Істина і знову біжить в храм, щоб отримати зцілення. Але тільки легше стало знову повертається назад. Тому то Господь і не залишився в Гадарині, і не призвав народ цей до покаяння. Бо навіть якби залишився і вони Його послухали , то тільки відпливши від них вони повернулись назад до гріхів. А покаяння було б лицемірним. Часто в нас таке лицемірне покаяння. Давайте будемо виправлятися “духом кротости”, як пише апостол, зрозуміємо, що Бог для нас і за нас приходив на землю. І Святе Письмо для нас написано, і його треба виконувати. Не тому, що в букві заховано спасіння, а тому, що в благодаті, яка виходить із цієї букви, і освячує нас, і направляє на путь спасіння. Через нашу Віру, а не за діла Господь буде нас спасати. Амінь.
Молебний спів до Собору всіх святих безсрібників в Іллінському храмі с. Великі Будища цього дня відслужив протоієрей Роман Височанський. В проповіді розповів історію про встановлення святкування. Привітав зі святом і нагадав, що сьогодні день пам’яті тих хто загинули в дорожніх пригодах. По закінченні проспівали многії літа тим, хто пожертвував на придбання ікон та вишиті рушнички, які надійшли в храм. Та запросив всіх на храмове свято до каплиці Архістратигу Божому Михаїлу в с. Дучинці.
У Свято-Троїцькому храмі села Книшівка цього дня, протоієрей Роман Височанський також відслужив молебний спів до Собору всіх святих безсрібників. По закінченні піднесли молитви до Господа, щоб заступництвом Собору святих безсрібників дарував за здоров’я рідним і близьким та всім православним християнам.