Неділя 16 по П’ятидесятниці
Во священницех благочестно пожив, и мучения путь скончав, идольская угасил еси служения, поборник быв твоему стаду богомудре. Темже тя и почитаем ныне, тайно вопиюще: от бед избави нас твоими молитвами, приснопамятне Анфиме.
16 вересня 2018 року Свята Церква благочесно шанує священномученика Анфима, єпископа Нікомидійського. Святитель Димитрій Ростовський так пише про нього:”Святий Анфим народився в місті Никомідії. Ще з юних літ він проявляв навики вже досконалого чоловіка і відрізнявся незлобивістю. Зростаючи тілом, зростав він і духом. Досягнувши повноліття, він з усіх став виділятися добродійним життям; і в ті роки людського життя, коли пристрасті зазвичай виростають в людині, як би кукіль у пшениці, Анфим був уже зразком безпристрасності. Плоть його була умертвлена в своїх гріховних прагненнях, дух його сповнений був смирення. Всякого роду заздрість, гнівливість і лінощі він зовсім викорінив в своїй душі, не даючи і тілу пересичуватися об’їданням і пияцтвом. Своїм прикладом він, навпаки, показував: утримання в усьому, любов і мир з усіма, розсудливість і старанне піклування про славу Божу. За таку благочестиве і добродійне життя, він був удостоєний священицького сану, а пізніше і вибраний єпископом. Прийнявши на себе управління Нікомидійського церквою, святий Анфим, як майстерний керманич під час бурі, дотримав її, як би неушкоджений від потоплення корабель. Бо якщо багато християн і були потоплені в морі за Христа, але за то вони не погрузли в злочестіі: ні потопила їх в собі буря ідолопоклонства, ні пожерла їх глибина найглибшого пекла, але настановою і управлінням святого архіпастиря свого Анфима вони досягли тихого пристанища небесного. Цей добрий пастир Христовий привів до Бога в вінцях мученицьких майже все своє словесне стадо. Коли ідолопоклонники відкрили велике гоніння по всьому сходу на християн, а особливо в Нікомидії, – де тоді жили злочестиві царі Діоклетіан і Максіміан, – святий Анфим наставляв і зміцнював всіх віруючих до мученицького подвигу. А потім і сам перетерпівши неймовірні муки був засуджений на смерть. …І пішов святий до смерті,сповнений небесної радості.
– Нині, – говорив він, – час моїх веселощів, нині виконання мого бажання, нині відкриваються мені двері вічного життя, так, вийшовши від тіла, ввійду до Господа, і насичуся, коли з’явиться переді мною слава Його.” Ось таким справжнім пастирем був священномученик Анфим, єпископНікомидійський якого сьогодні шануємо.
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну літургію в Свято-Покровському храмі с.Плішивець. Після читання Євангелія (Матфея 25:14-30) виголосив проповідь.