Неділя про самарянку.

26 травня 2019 року Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння  в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський  в співслужінні    ієродиякона Гурія (Ромаса). Після читання Євангелія Ин. 4:5-42 (зач. 12) настоятель виголосив проповідь.

Була колись суперечка, як читати Євангеліє, де читати, звідки.  Читати обличчям до людей чи читати обличчям до алтаря, читати стоячи чи сидячи, читати вголос чи тихо, читати на старослов’янській чи у перекладі, читати згідно календаря чи читати  підряд на всі питання є одна єдина відповідь: читати так, щоб було зрозуміло про, що ми читаємо.

Згадаємо Старий завіт, Яків спав  біля колодязя, на місці де Господь клявся Авраамові дати  сім’я довіку, спав підклавши камінь під голову і бачив дивний сон:

12 І снилось йому, ось драбина поставлена на землю, а верх її сягав аж неба. І ось Анголи Божі виходили й сходили по ній.
13 І ото Господь став на ній і промовив: Я Господь, Бог Авраама, батька твого, і Бог Ісака. Земля, на якій ти лежиш, Я дам її тобі та нащадкам твоїм.
14 І буде потомство твоє, немов порох землі. І поширишся ти на захід, і на схід, і на північ, і на південь. І благословляться в тобі та в нащадках твоїх всі племена землі.
15 І ось Я з тобою, і буду тебе пильнувати скрізь, куди підеш, і верну тебе до цієї землі, бо Я не покину тебе, аж поки не вчиню, що Я сказав був тобі.

відкрите небо i  ангели Божі піднімалися і спускалися по драбині яка від землі досягала небес.

Він проснувся і сказав:Быт.28:17     …яко страшно место сие: несть сие, но дом Божий, и сия врата небесная. 18 И воста Иаков заутра, и взя камень, егоже положи тамо в возглавие себе: и постави его в столп, и возлия елей верху его. 19 И прозва Иаков имя месту тому Дом Божий…

Це місце страшне це Дім Божий, це ворота небесні.   І Яків поклав камінь на якому спав, щоб  був він нагадуванням всім про його сон.

Бог є дух всюдисущий і  він дише де хоче, а ангели сходили по драбині і піднімалися постійно трудячись спускаються несучи благовістя для людини, а до верху піднімаються  підносячи всі  прохання людські.

Св. Димитрій Ростовський  пише:«Ангел есть старший Его(Бога) сын, созданный прежде человека и поставленный выше человека и по месту, и по благодати; человек же является младшим сыном и сотворен был после; однако если он умален чем от Ангела, то умален малым: “Умалил еси его малым чим от ангел” (Пс. 8:6)»

Читаємо в Старому завіті, що ангели приходили в різні часи до різних людей. Подорожували з людьми, як подорожував з Товією архангел Рафаїл. Бачимо, що   ангели являлися людям праведним,  а в Новому Завіті читаємо, що  Господь Сам приходить до грішних людей для того, щоб  пояснити їм, що ввесь світ є Дім Божий і вони повинні жити по Божих Заповідях.

Читаючи сьогодні євангельську притчу про самарянку, ми згадуємо ті моменти Старого Завіту, коли Господь явно показував  щоденне піклування Боже про людину.

Біля старозавітної криниці зустрічаються багато людей пам’ятаєте : біля колодязя Мойсей зустрів свою майбутню дружину Сепфору (Ципору) відбивши ціле стадо овець, яке хотіли напоїти дочки його будущего тестя. Біля колодязя раб  знаходить  Ревекку – дружину для  Ісаака.

На шляху в Галілею Господь Ісус Христос зупинився також  біля криниці, що  поблизу міста Самарії. Коли учні пішли дістати що-небудь поїсти, до криниці по воду прийшла жінка самарянка, і Господь заговорив з нею.

Вона питає, не для себе, а для всього народу саме головне:”Невже Ти більший за нашого отця Якова”. Господь не відповідає їй чи більший, але пояснює суть всього Святого письма:”Кожен, хто воду цю п’є, буде прагнути знову, а хто питиме воду, що Я йому дам, той не буде повік” і “Бог є дух, і ті що Йому вклоняються, повинні вклонятися в дусі та в правді” і самарянка відповідає: “знаю, що прийде Месія” і Ісус каже до неї: “це Я, що розмовляю з тобою”.

Це єдиний раз коли Господь відкриває, що він Христос Спаситель світу. Це Він відкриває не вибраному народу, а самарянам.  Коли Господь зцілив гадаринських біснуватих  і потопилося багато свиней то люди просили іди від нас, бо ти ламаєш наш спосіб життя.  Бог їм не потрібен. А самаряни, з якими іудеї неспілкуються бо вважають їх нечистими,   просили щоб у них побув. І не написано про чуда які б там Господь вчинив, це була просто проповідь любові, бо сказано:”Значно ж більш вони ввірували через слово. А до жінки казали вони: Не за слово твоє ми вже віруємо, бо ми чули й пізнали, що справді Спаситель світу, Христос.” Це була проповідь про те, що кожен хто кланяється Богу повинен кланятися духом і істиною, не приносити жертви всепалення, не казнити себе, але з чистоти серця віддавати Богу:”дух сокрушен: сердце сокрушенно и смиренно”. І необов’язково іти в Єрусалим на поклоніння, бо Господь Сам говорить, що прийде час і на всякому місці “богомільці правдиві вклонятися будуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомільців” і  ще “Глаголет бо Писание: всяк веруяй в Онь не постыдится. Несть бо разнствия Иудееви же и Еллину: той бо Бог всех, богатяй во всех призывающих Его. Всяк бо, иже аще призовет имя Господне, спасется” (Рим. 10:11-13)” 

Ось чому я говорю як чи звідки читати Євангліє не головне саме головне, щоб ви розуміли основу прововіді Євангельскої, як зрозуміла її самарянка суть старого Заповіту,не про те що треба приносити очищувальна жертву чи йти в храм обов’язково в конкретні дні – ні ,  якщо Бога немає в душі то все марно, вона в душі відчула Бога Живого і стала першою проповідницею можна сакзати рівноапостольною в м. Самарії “підіть, подивіться Того Чоловіка, що сказав мені все, що я зробила: Чи Він не Христос?” І самаряни повірили що Він в дійсності Христос Син Бога Живого.