Надвечір’я Богоявлення
До V століття було прийнято згадувати Різдво і Хрещення Сина Божого в один день 6 січня і називалося це свято Феофанією-Богоявленням, що говорило про втілення Хреста і явлення Святої Тройці на водах Йорданських. Після V століття ці свята розділили і так було покладено початок новому Церковному явищу-святкам, які починалися Різдвом і завершувалися надвечір’ям Хрещення.
Велике освячення води в Надвечір’я і в саме свято Православна Церква звершує здавна, причому благодать освячення води в ці два дні подається завжди одна і та ж. В Надвечір’я водосвяття відбувалося в спогад Хрещення Господня, який освятив єство водне, а також хрещення оглашенних, яке в давнину відбувалося в Надвечір’я Богоявлення (Пост. Апост., Кн. 5, гл. 13; історики: Феодорит, Никифор Калліст).
В саме ж свято освячення води буває в спогад власне події Хрещення Спасителя. Водосвяття в саме свято отримало свій початок з Єрусалимської Церкви і в IV-V ст. відбувалося лише в ній одній, де був звичай виходити на річку Йордан для водосвяття на спомин Хрещення Спасителя.
Велике освячення води отримало свій початок в перші часи християнства, за прикладом Самого Господа, який освятив води Своїм зануренням в них і який встановив таїнство Хрещення, при якому здавна буває освячення води. Чин освячення води приписується євангелісту Матвію. Кілька молитов для цього чину написав св. Прокл, архієпископ Константинопольський. Остаточне оформлення чину приписується св. Софронію, патріарху Єрусалимському. Про освяченні води в свято згадують вже учитель Церкви Тертуліан і св. Кипріян Карфагенський. В Постановах Апостольських містяться і молитви, що виголошуються при освяченні води. Так, в кн. 8-й говориться: «Священик закличе Господа і скаже:« І нині освяти воду цю, і дай їй благодать і силу».
Св. Василій Великий пише: «По якому писанню благословляємо ми воду хрещення? – Від Апостольського передання, за спадкоємством у тайні»(91-е правило).
У другій половині V століття Антіохійський патріарх Петро Фулон ввів звичай здійснювати освячення води не опівночі, а в Надвечір’я Богоявлення. В нашій церкві з 1667 здійснюють дворазове водосвяття – в Надвечір’я і в саме свято Богоявлення.
Під впливом Єрусалимського Статуту з XI -XII водосвяття відбувається два рази 18 і 19 січня за новим стилем. Освячення води відбувається за одним чином і освячена вода нічим не відрізняється. В силу благочестивих традицій люди п’ють богоявленську воду натщесерце із невеликим шматочком просфори. А також під спів святкового тропаря окропляють своє житло. Особлива властивість Хрещенської води, що вона не псується зберігаючись до десяти років а може і більше а також при нестачі вистачає однієї каплі добавити в звичайну воду і благодать Святого Духа передається всій воді. Не можна забувати, що освячена вода це святиня яка вимагає до себе благоговійного відношення.
В Надвечір’я Богоявлення (Хрещенський святвечір) 18 січня 2018 року в Свято-Покровському скиту Мгарського монастиря села Плішивець передсвяткове богослужіння очолив архімандрит Венедикт (Малета) у співслужінні настоятеля. Після читання Царських часів, Ізобразітельних служили Літургію за чином Василія Великого, яку розпочали з вечірньої та читання тринадцяти паремій.
Після заамвонної молитви відбулося Велике освячення води, священнослужителі привітали присутніх з наступаючим святом та побажали всім миру, любові, душевного спокою.