Літургія заупокійна пам’яті отця Гурія
Мы, живущие на земле, имеем запас времени на покаяние, тогда как несчастные усопшие уже не могут сами улучшить свое положение, но ждут помощи от нас. Поэтому мы обязаны помогать им своей молитвой.
преподобний Паїсій Святогорець
30 січня 2020 року Свята Церква згадує пам’ять прп. Антонія Великого (356), який є найбільшим подвижником, засновником і отцем чернецтва. Народився святий у Єгипті, в селищі Кома, біля Фиваїдській пустелі, в 251 році. Батьками його були благочестиві християни знатного походження. Антоній з юності був завжди серйозним, зосередженим. Він любив відвідувати церковні служби і слухав Святе Письмо з таким глибоким увагою, що запам’ятовував почуте на все життя.
З юності керувався він заповідями Господніми. Святому Антонію було близько двадцяти років, коли він втратив батьків, і під його опікою залишилася малолітня сестра. Відвідуючи церковні служби, юнак перейнявся побожним почуттям до тих християн, які, як розповідається в Діяннях апостольських, продавали свої маєтки, а ціну їх клали в ногах у апостолів. Послідувавши цим словам преподобний Антоній віддалився від світу, а з часом пішов у пустиню. Не можна описати, скільки спокус і боротьби виніс цей великий подвижник. Він страждав від голоду і спраги, від холоду і спеки. Але найстрашніша спокуса пустельника, за словами самого Антонія, – в серці: це туга за світом і хвилювання помислів.
Преподобний Антоній помер у глибокій старості в віці 106 років, і за свої подвиги заслужив найменування Великого.
…поминайте наставники ваша, иже глаголаша вам слово Божие, ихже взирающе на скончание жительства, подражайте вере их.
Евр. 13:7
Останні слова святого до учнів були:”Прощайте, мои милые дети! Антоний уходит, и его уже не будет более с вами в этой жизни.
Когда после этих слов ученики, прощаясь, поцеловали его, Антоний простер ноги и с тихой радостью на лице, взирая на пришедших за его душой ангелов, как на друзей своих, умер и приложился к святым отцам. Ученики святого, согласно завещании его, облачив тело, предали его земле, и, кроме них никто до сих пор не знает о месте погребения преподобного Антония.” (Свят. Димитрій Ростовський “Житие преподобного отца нашего Антония Великого”)
В цей день у Свято-Покровському храмі с. Плішивець протоієрей Роман Височанський звершив заупокійну Божественну Літургію на 40-й день від смерті новопреставленого ієродиякона Гурія (в миру – Ромас Юрій Борисович). Настоятель виголосив проповідь, в якій розповів про життя отця Гурія.
По закінченні Літургії була відслужена літія за упокій новопреставленого ієродиякона Гурія, новоприставленої Єкатерини і всіх від віку спочилих православних християн.
Вічна пам’ять і Царство Небесне спочилим!