“Иго бо Мое благо, и бре́мя Мое́ легко́ есть”

В неділю 24-ту по П’ятидесятниці Свята Церква вшановує пам’ять преподобномучениці Анастасії Римлянки та  преподобного Аврамія затворника і блаженної Марії. Цього дня Божественну літургію в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія (Лк., зач. 38 (гл.8 , ст.26-39) та Мф., зач.43 (гл.11, ст.27-30)) виголосив проповідь в якій розповів  житіє преподобномучениці Анастасії.

    Преподобномучениця Анастасія Римлянка в дитинстві втратила батьків, і її взяла під своє заступництво настоятелька жіночого монастиря, Софія. Ігуменя виховала Анастасію у гарячій вірі, в страсі Божому і послуху. У той час почалося гоніння на християн імператора Декія (249-251). Градоначальник Пров, за велінням імператора, наказав привести до себе святу Анастасію. Благословлена на страдальницький подвиг за Ім’я Господнє своєю старицею-наставницею, юна мучениця Анастасія смиренно вийшла назустріч озброєним воїнам. Пров, побачивши її молодість і красу, намагався спочатку лестощами спокусити її і змусити відректися від віри Христової: “Навіщо ти губиш свої роки, позбавляючись насолод? Що за прибуток віддавати себе на муку і смерть за Розіп’ятого? Вклонися нашим богам, будеш мати благородного чоловіка , жити в славі й шані “. Свята твердо відповіла: “Мій муж, моє багатство, життя і моя радість – Господь мій Ісус Христос, і страхом мук ти не відлучиш мене від Господа!” Почалися жорстокі тортури. Свята страдниця мужньо переносила їх, прославляючи й оспівуючи Господа. Тоді люті кати відрізали їй язика. Народ, бачачи нелюдські знущання над святою, дуже обурився, і правителі міста змушені були припинити тортури і  обезголовили мученицю. Тіло святої Анастасії було кинуто за містом на поживу диким звірам, але Бог не допустив знущання над святими останками. Ігуменя Софія, сповіщена Господом, знайшла понівечене тіло преподобномучениці і з двома помічниками-християнами поховала її.

“Иго бо Мое благо, и бремя Мое легко есть” чули в сьогоднішньому Євангеліїї. На прикладі житія і страждань  преподобномучениці, бачимо  яка мала ціна за життя вічне. Господь  показує, як можна пройти все  життєве поприще, оминувши всі підступи диявольські.

Чим світ заманює? Тільки тим, що зникає в один день – молодістю, здоров’ям, вседозволеністю. Свята Анастасія стала прикладом для наслідування в цнотливості в благочесті і  чистоті,  в сповідуванні віри.

Господь сказав: “Аминь, аминь глаголю вам,  яко слушаяй словесе мо­его и веруяй послав­шему мя имать животъ вечный, и на судъ не приидет, но преидет от­ смерти в живот” Для того, щоб бути причасниками вічного життя, отримавши Хрещенням зцілення від гріха, подібно як сьогоднішній біснуватий отримав зцілення одним словом “Изыди”,  щоб ми з такою відвагою йшли до Господа і просили: “Я готовий йти на проповідь і можу понести випробування та з Твоєю допомогою можу пройти.”А щоб не погукав нас Господь без покаяння, будемо кожного дня каятися і  кожного дня свідчити, що Господь є Життя.

ФОТО ТУТ