Величаем Тя, Пренепорочная Мати Христа Бога нашего, и всеславное славим успение Твое.
В Рождестве девство сохранила еси, во успении мира не оставила еси, Богородице, преставилася еси к животу, Мати сущи Живота: и молитвами Твоими избавляеши от смерти душы наша.
Тропарь праздника
28 серпня 2018 року в день Успіння Пресвятої Богородиці Божественну літургію звершив протоієрей Роман Височанський в Покровському храмі с. Плішивець, а по закінченні літургії відслужив молебен в Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
“Предста Царица одесную Тебе, в ризах позлащенных одеяна преиспещрена (Пс.44:10) Вот наиболее живой и подобающий образ преставльшейся на небо Богоматери, начертанный Богодвижимой тростью царя-пророка.” Ось так починає своє похвальне слово Пресвятій Богородиці в день її успіння святитель Ілія Мінятий єпископ Керники та Калавітта, проповідник і богослов. І продовжує: “У найсвятішій Діві все було надлюдське; тільки в цьому(в успінні) Вона показала, що належить людській природі, бо сьогодні відкрилось, що Вона тлінної природи. Але і в цьому виявилися переваги божественної благодаті: коли Всенепорочная Марія зачала, Її зачаття було безсіменне, коли народила, народження – нетлінне, так само, коли Вона померла, Її успіння виявилося безсмертне.
… Подивіться на гріб в Гефсиманії, ви знайдете його порожнім, бо гріб не може вмістити Матір Життя, обіталіще втіленого Божества, обіталіще, належне місце якого є престол божественної слави. І Матір Божа, стоячи одесную Царя Бога, сидить, як Цариця небесних і земних, на такому престолі, понад усякої тварі.
Предста Цариця праворуч Тебе. Цариця земних, бо Їй після Бога Церква вірних приносить благоговійне шанування, до Її пречистих ніг благочестиві царі повергають свої жезли і вінці.”
А звертаючись до нас святитель говорить: “Наш ум, христиане, не может представить себе того яркого света, которым блистает в раю блаженная Дева; солнце и луна – темные вещи по сравнению с этой неизреченной красотой, созерцанием которой блаженные бесконечно наслаждаются. Какое прекрасное, светлое, божественное зрелище для очей серафимов! Его хотел видеть один юноша, благоговейный почитатель Девы, и обратился к Ней с молитвой: «Мария, сладчайшее имя, которое я чту и которому поклоняюсь после Бога всей любовью и благоговением моей души, ибо Ты ее утешение и радость. Если я, смиренный Твой раб, обрел перед Тобой благодать, молю Тебя, окажи мне одну милость: среди многих благодеяний сподоби меня узреть Тебя такой, какая Ты в раю. Удостой меня этой милости, Приснодевственная Дщерь, удостой меня, Матерь. Я готов потерять око, если я Тебя узрю». Всечистая Владычица вняла молитве благоговейного Своего раба: ночью во сне явилась ему всесветлая, во всем том блеске славы, которым Она сияет на небе. Юноша проснулся и, действительно, потерял глаз, но от радости, которую испытывал, так как удостоился зреть Царицу неба и земли, он совсем не пожалел, что потерял глаз. Даже более, он опять молил, чтобы еще раз узреть Ее, соглашаясь на потерю другого оставшегося в целости глаза. Он опять удостоился зреть Ее. Но что же думаете, христиане? Может быть, он стал слеп на оба глаза? Всемилостивая Матерь Божия, явившись ему во второй раз, не только не лишила его другого глаза, но возвратила ему и утраченный. Проснулся юноша с обоими здравыми глазами и, пораженный сугубой радостью, воздал Богоматери тысячи благодарений с обильными слезами благоговейного ликования.”
Радіємо, сьогодні, в день Успіння Пресвятої Владичиці нашої, що не залишає нас, як співаємо в акафісті “Радуйся, обрадованная, во успении Твоем нас не оставляющая”.