Богослужіння в 17 неділю по Пятидесятниці

23 вересня 2018 року Свята Церква вшановує пам’ять мучениць Минодори, Митродори и Німфодори (305-311) які, як співаємо в тропарі, “за Троицу терпеливно страдальчествовавшия”. Більше за все полюбивши невинну дівочу чистоту душі і тіла свого, та бачачи, наскільки ця чистота бажана їх Небесному Нареченому, залишили людей,які  шукають собі тілесні насолоди, і  пішли в безлюдне місце. А там жили, безперестанними молитвами і постом, любов свою  виявляючи Богу. Слава про святе життя дів  скоро поширилася,  бо по їх молитвах стали відбуватися зцілення хворих. А коли їх схопив пра­ви­тель Віфин­ськой об­ла­сті  Фрон­то і  умовляв відректись від Христа  обіцяючи великі почесті і нагороди, то ці невинні діви перетерпівши неймовірні муки, віддали дух свій Бо­гу. Моліть Бога за нас невісти Христові Минодоро, Митродоро, Німфодоро.

Напередодні протоієрей Роман Височанський звершив  всенічне бдіння в Свято-Покровському храмі с.Плішивець.

Особлива неділя, сьогодні 23 вересня 2018 року, вона називається неділею перед Воздвиженням. Божественну літургію, в цей день, відслужив протоієрей Роман Височанський і сказав проповідь після читання Єванглія від Іоанна:

” 13 . І не сходив на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, Людський Син, що на небі.

14. І, як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський,
15. щоб кожен, хто вірує в Нього, мав вічне життя.
16. Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.
17. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб через Нього світ спасся.“

Як бачимо в Євангелії від Іоанна, яке сьогодні читалося під час літургії (Ін 3: 13-17), сказано, що «ніхто не сходив на небо, тільки Той, Хто з неба зійшов, Син Людський, що єси на небесах», – тобто Господь наш Ісус Христос. Таким чином, зійти на небо, тобто досягнути блаженства у вічному житті, людина сама по собі не може через свою обмеженість, і тільки Господь наш Ісус Христос, що Єси на небесах, він зійшов на землю, щоб нас , людей, звести на небо. Тільки за допомогою благодаті Божої, за сприяння милості і любові Божої ми можемо досягти вічного спасіння, вічного життя і блаженства на небесах.
І далі говориться: «Як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський (тобто Господа Ісуса Христа бути піднятий і на хресті), щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне». І далі сказано в сьогоднішньому Євангелії: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не загинув, але мав життя вічне. Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб світ спасся через Нього »(Ін. 3: 14-18).

Тобто не тільки наша, віруючих людей, велика радість, не тільки основа нашої надії на порятунок, але і тих які може ще не віруючі, бо каже Господь”Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засудив, але щоб світ спасся через Нього”

Боже спасіння сповіщено і доступно, і даровано всім людям. Від нас, людей,  залежить – прийняти цей порятунок чи відкинути, але до порятунку покликані всі люди, всі люди викуплені безцінною кров’ю Господа нашого Ісуса Христа, пролитою на хресті. За всіх Він був розп’ятий, за всіх Він помер, для всіх Він воскрес. Він єство людське – всіх людей – підніс з Собою на небо і сів праворуч Бога Отця.