БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
Тропар, глас 4:
Днесь спасе́ния на́шего глави́зна,/ и е́же от ве́ка та́инства явле́ние:/ Сын Бо́жий, Сын Де́вы быва́ет,/ и Гаврии́л благода́ть благовеству́ет./ Те́мже и мы с ним Богоро́дице возопии́м:/ ра́дуйся, Благода́тная,// Госпо́дь с Тобо́ю.
7 квітня 2025 року вся повнота Церкви радісно святкує БЛАГОВІЩЕННЯ ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ.
Благовіщення Пресвятої Богородиці це день, коли Архангел Гавриїл приніс Божу звістку Діві Марії, що вона стане Матір’ю Спасителя світу. Цей день є величним і святим, адже саме тут, з благої вісті, починається шлях нашого з вами спасіння, шлях, на якому Бог стає Людиною для того, щоб звільнити нас від гріха і смерті і унаслідувати Царство Небесне.
Благовіщення – це день благої вісті, що у світі людському є Діва, яка так глибоко вірує Богу, і здатна до послуху та довіри, що від неї може народитися Син Божий.
Св. Григорій Палама каже, що Втілення було б так само неможливе без вільної людської згоди Божої Матері, як воно було б неможливим без творчої волі Божої. І цього дня Благовіщення ми в Божій Матері споглядаємо Діву, Яка всім серцем, усім розумом, усією душею зуміла довіритися Богові до кінця.
А добра звістка була воістину страшна: явлення Ангела, це привітання: «Благословенна Ти в женах, і благословенний плід утроби Твого» (Лк.1:28), не могли не викликати не тільки подиву, не тільки трепету, але й страху в душі Діви, яка не знала чоловіка, – як це могло бути?
І Божа Мати запитує: Як це може статися зі мною – я ж діва?.. І на відповідь Ангела, як це буде, Вона віддає Себе в руки Божі; Її слова: «Се, раба Господня; буди Мне по глаголу твоему» (Лк.1:38) .
В день свята, 3,6,9 часи і Зображальні та Велику вечірню в поєднанні з Божественною Літургією Іоанна Златоуста у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє Богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський.
По закінченні Богослужіння протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
Євангелія дня : Лк. 1:24-38 (зач. 3).
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- Так говорить Господь: «Я Господь, Бог твій, що навчає тебе про корисне, що провадить тебе по дорозі, якою ти маєш ходити. О, коли б ти прислухувався до Моїх заповідей, то був би твій спокій, як річка, а твоя справедливість, немов морські хвилі! А насіння твого було б, як піску, а нащадків твого живота немов зернят його, і витяте й вигублене не було б твоє ім’я з-перед обличчя Мого!» (Іс. 48:17–19).
- Вавилон – це образ всебічної гріховності. Залиш гріх, звернися до Господа всім серцем твоїм, і Він не згадає беззаконь твоїх, і забуде всі неправди твої. Знову ввійдеш у милість до Нього, – і тоді тільки ходи дорогою, якої навчає Він тебе, і буде як річка мир твій внутрішній, як пісок – добрі помисли серця твого і як порох землі – плоди добродіяння твого.
- (Лк. 1:24-38)
- …Бачите тепер, що ще потрібно для повноти нашої радості? – Потрібне живе спілкування кожного з нас із тілом Церкви Христової, щоб усі блага, що містяться в ній, перенести в себе. І Архангел не обмежився одним сповіщенням про народжуваного Царя і Царство, але не припинив благовісної бесіди, поки не прорік: “Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе“, і не почув: “Я – Раба Господня” (Лк. 1:35, 38). Тут зображено, як Слово стало плоттю, і водночас схована для нас настанова – чим заповнити те, чого бракує до досконалості нашої радості. Тобто як Син Божий входить у спілкування з нашим єством, яке Він опісля назвав храмом, так і нам треба вступити в Церкву, що є Тілом Його. Коли Преблагословенна Діва Марія запитала Архангела: як буде це? – тобто як Богом влаштується в Ній плоть – Архангел відповів: “Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе”. Тільки Дух Святий нас і може ввести в живе спілкування з Царством Христовим, яке і полягає не в слові, але в силі, тобто в силі Духа.
- Прийми Духа, щоб як “живе каміння” (1 Пет. 2:5) покластися десь у духовній будівлі храму Церкви Христової; стань оселею Духа, щоб бути включеним до оселі Божої (Церкви) Духом. А для того приступи до сосудів благодаті – Святих Таїнств – і пий з них живу воду, доки вгамується спрага; тільки відкрий при цьому уста досконалою відданістю Богу. І в Преблагословенній Діві Дух Святий почав діяти до спілкування Бога Слова з плоттю не раніше, ніж вона цілком віддала себе Його вседії, у словах: “Я – Раба Господня” (Лк. 1:38). Поклади і себе в руку Божу, тоді за глибокого мовчання природних рухів твого духу й тіла закарбується в тобі слово Духа, яке вводить у таємниче спілкування зі Святою Церквою, а через неї із Самим Господом і Спасителем. Тоді-то зрадіє серце твоє радістю невимовною, бо “Царство Боже… є праведність і мир і радість у Святому Дусі” (Рим. 14:17). І ось другий предмет істинної радості – якщо ми вже відчули благодатну милість Божу до себе, прийняті в надра Святої Церкви, долучені до народу Божого, значимося серед синів Царства і ходимо серед благ і обітниць Його.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні та богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани.