Неділя 25-та і тиждень 26-ий по П’ятидесятниці
… в хра́ме Бо́жии я́сно Де́ва явля́ется, и Христа́ всем предвозвеща́ет. Той и мы велегла́сно возопии́м: ра́дуйся смотре́ния Зижди́телева исполне́ние
тропар
04.12.2022 року Свята Церква святкує Введення в храм Пресвятої Богородиці. З свята Введення в Храм Пресвятої Богородиці на вечірній службі починають співати: «Христос рождається», таким чином готуючи віруючих до гідного стрітення свята Різдва Христового.
На ступенях старозавітньої святині Єрусалимського храму поставляється трирічна Діва. А старі праведні батьки Її, Іоаким і Анна, і хор отроковиць з запаленими свічками, «співаючи, граючи і радіючи», супроводжують Ту, Яка приноситься в дар Богу. Охоплений священним захватом, первосвященик Захарія – старець, батько Предтечі, «благословивши, прият» Святу Отроковицю, і якось по-особливому одкровенню Божому увів Її у Святая Святих.
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський.
Цього святкового дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебні в Іллінському храмі с. Великі Будища та Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Я́ко звезду́ тя пресве́тлу почита́ем…
кондак
6 грудня 2022 року Свята Церква вшановує успіння святого благовірного кн. Олександра Невського.
Святитель Іоанн (Максимович), архієпископ Шанхайський і Сан-Франциський так говорить про сьогодні вшанованого нами святого: “Св. Александр Невский всю жизнь провел в военных и государственных подвигах, проехал на коне через всю Сибирь к татарскому хану, чтобы устроить мир, прославился военными победами, но когда заболел и пришла смерть, он принял ее как освобождение от трудов земной жизни и отдался тому, что было дороже всего его душе и принял постриг, чтобы войти в вожделенное Царство Божие уже не воином земным, но Христовым.”
В малому храмі Олександра Невського с. Плішивець святкове богослужіння розпочали з водосвятного молебну з читанням акафісту Святому Благовірному князю Олександру Невському та часів. Потім протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію.
Після читання Євангелія настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир і тишу в Україні, а також про милість Божу до всіх та співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
За традицією після завершення богослужіння монахині з любов’ю пригощали прихожан і гостей хоч і пісними, але смачними пиріжками.
Святий благовірний великий княже Олександре, моли Бога за нас!
Вольными твоими стремленьми вошла еси ко страданию, волею Христа подражающи и победивши светло тьмы миродержца, венценосица явилася еси, Екатерино Богоприятная.
канон
07 грудня 2022 року у день пам’яті святої великомучениці Катерини Божественну Літургію у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка звершив протоієрей Роман Височанський.
Після читання Євангелія настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство,збереження всіх людей, мир і тишу в Україні, а також про милість Божу до всіх та співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
Монахиня Соломія (Дюкаревої) під час сповіді зачитала житіє святої великомучениці Катерини та вмч. Мерку́рія (III).
Вшановуючи святу великомученицю Єкатерину, згадаємо ревну її молитву перед усіченням:
— Господи Иисусе Христе, Боже мой! Благодарю Тебя за то, что Ты поставил на камне терпения ноги мои, и направил стопы мои. Простри ныне пречистые длани Твои, некогда уязвленные на кресте, и приими душу мою, приносимую Тебе в жертву ради любви к Тебе. Вспомни, Господи, что я — плоть и кровь, и не попусти, чтобы лютые истязатели на Страшном Суде соделали явными согрешения мои, в неведении соделанные; но омой их кровью, которую я изливаю за Тебя и соделай, чтобы тело сие, израненное в муках ради Тебя и усекаемое мечем, было бы невидимо для врагов и гонителей моих. Призри с высоты Твоей, Господи, и на предстоящих людей сих, и наставь их светом Твоего познания; и прошения тех, которые призовут чрез меня имя Твое святое, исполни на пользу, дабы всеми воспевалось величие Твое во веки.”
Молитвами святої великомучениці Єкатерини, будемо просити у Господа такої ж Божої мудрості.
По́стнически предподвиза́вся на горе́,/ у́мная враго́в ополче́ния/ всеору́жием Креста́ погуби́л еси́, всеблаже́нне,/ па́ки же ко страда́льчеству му́жески вооружи́лся еси́,/ уби́в Копрони́ма мече́м ве́ры,/ и обои́х ра́ди венча́лся еси́ от Бо́га,// преподобному́чениче Стефа́не приснопа́мятне.
тропар
11.12.2022 року Свята Церква вшановує преподобномученика Стефана Нового.
Святий преподобномученик і сповідник Стефан Новий народився 715 року в Константинополі у благочестивій християнській сім’ї. Батьки його, маючи двох дочок, благали Господа про народження сина. Новонародженого Стефана мати принесла до Влахернського храму в ім’я Пресвятої Богородиці та присвятила Богу.
Православні батьки святого Стефана свого шістнадцятирічного сина віддали на послух блаженному Іоанну, що подвизався на горі святого Оксентія. Більше 15 років пробув святий Стефан у блаженного Іоанна, цілком підкоривши свою волю цьому духоносному старцю.
Через деякий час помер блаженний Іван. А до подвижника почали приходити ченці, і утворився монастир, ігуменом якого став святий Стефан.
На імператорський престол сів Костянтин Копронім (741-775), ревний іконоборець. А обитель святого Стефана та її ігумен стали відомі у столиці. Імператору розповідали про подвижницьке життя ченців, про їх православне благочестя, про дар чудотворень ігумена Стефана, а ім’я настоятеля оточене загальною пошаною та любов’ю. Імператора особливо розгнівало відкрите іконопочитання в обителі святого Стефана.
Імператор наказав ув’язнити святого в темницю, а обитель його розорити. Вигнали святого на один із островів у Мармуровому морі. Преподобний оселився в печері, і незабаром туди зібралися його учні. Через деякий час святий залишив братію і прийняв на себе подвиг стовпництва. Слава про подвижника Стефана і чудеса, що творяться за його молитвами, розносилася по всій імперії і зміцнювала віру і дух Православ’я в народі.
Імператор наказав перевести Стефана до в’язниці на острів Фарос, а потім подати його на суд. На суді святий спростував доводи єретиків, які судили його, пояснив догматичну сутність іконопочитання та звинуватив іконоборців у тому, що, хуля ікони, вони зводять хулу на Христа та Богоматір. Для доказу святий показав золоту монету, де було зображення імператора. Він спитав суддів, що зробили б вони з людиною, яка, кинувши монету, стала б топтати її ногами. Йому відповіли, що така людина була б неодмінно страчена за те, що знечестила образ царя. На це святий Стефан сказав, що ще більша кара чекає на того, хто зневажає образ Царя Небесного і Його святих, кинув монету на землю і став зневажати її ногами. Імператор наказав у кайданах відправити святого до в’язниці, де вже були 342 старці, засуджені за шанування ікон. У цій темниці святий Стефан пробув одинадцять місяців, та разом вони звершували молебні.
Імператор, дізнавшись, що святий і в темниці створив монастир, де постійно йде моління та шануються святі ікони, послав двох своїх найулюбленіших слуг, братів-близнюків, щоб вони до смерті забили святого. Коли брати увійшли до в’язниці і побачили осіяне Божественним світлом обличчя преподобного, вони впали йому в ноги, просили вибачення та його молитов, а цареві сказали, що виконали наказ. Але імператор дізнався правду і вдався ще до однієї брехні. Сказавши своїм воїнам, що святий нібито хоче скинути його з престолу, він направив їх у в’язницю. Святий сповідник сам вийшов назустріч розлюченим воїнам, які схопили його і потягли вулицями міста. Знівечене тіло мученика кинули в яму, де ховали злочинців.
Наступного ранку над Оксентієвою горою з’явилася вогняна хмара, потім густа імла опустилася на столицю і пронеслася жорстока буря, що вразила багатьох.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, звершив протоієрей Роман Височанський.
Після читання Євангелія Лк.13:10-17 (зач. 71) про зцілення скорченої жінки та Євангелія в пам’ять преподобномуч. Мф.10:23-31(зач. 37) настоятель виголосив проповідь.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).