Свята великомучениця Анастасія Узорішительница
Радуйся, всеблаженная великомученице Анастасие, узников святая посетительнице и молитвеннице о душах наших.
Акафіст
04 січня 2022 року Свята Церква вшановує вмц. Анастасію Узорішительницю, житіє якої є приклад християнського милосердя до ув’язнених в темниці.
Свята великомучениця Анастасія народилася в Римі, в сім’ї язичника сенатора Претекстату, а мати Фавста була таємною християнкою і доручила виховання маленької дівчинки відомому своєю вченістю святому Хрисогону. Хрисогон навчав Анастасію Святого Письма та виконання Закону Божого. Після закінчення вчення про Анастасію говорили як про мудру і прекрасну діву. Після смерті матері, не зважаючи на бажання дочки, батько видав її заміж за язичника Помплія. Щоб не порушити обітницю дівства і уникнути подружнього ложа, Анастасія постійно посилалася на невиліковну хворобу та зберігала чистоту.
Після смерті чоловіка Свята Анастасія стала мандрувати, щоб скрізь, де тільки можна, служити християнам, ув’язненим у в’язницях. Так вона отримала дар лікування. Словами розради свята Анастасія полегшувала перебування в ув’язненні багатьох людей, піклуванням про тіла і душі страждаючих визволяла їх від кайданів відчаю, страху і безпорадності, тому й названа Узорішительницею.
Свята великомучениця Анастасія Узорішительниця постраждала у 304 році.
Її розіп’яли між чотирма стовпами і розвели вогонь, щоб її спалити. Від мук померла свята, а неушкоджене вогнем тіло благочестива жінка Аполлінарія поховала з честю в своєму винограднику.
Див.: Страдание святой великомученицы Анастасии Узорешительницы у викладі свт. Димитрія Ростовського.
Божественну Літургію у Іллінському храмі с. Великі Будища звершив настоятель протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Мк.10:2–12 (зач. 43), Лк. 7:36–50 (зач. 33) настоятель виголосив проповідь.
