Тиждень 27-тий по П’ятидесятниці
А́нна сла́вная ны́не зачина́ет Чи́стую, безпло́тнаго заче́ншую Го́спода Преблага́го, и роди́ти и́мать пло́тию иму́щую роди́ти Христа́.
Кано́н
22 грудня 2021 року Православна Церква згадує день чудесного зачаття Пресвятої Діви Марії праведною Анною.
Святі і праведні Іоаким і Анна, що нині ублажаються, дожили до глибокої старості, не маючи дітей. Вони були дуже благочестиві і богобоязливі, але Господу угодно було зміцнити їхню віру і терпінням прикрощів безчадства, щоб згодом виявити їм найбільшу Свою милість і зробити їх знаряддям Свого домобудівництва. Благочестиве подружжя дожило до глибокої старості, проте не втрачало надії та віри на всемогутню силу Божу, здатну розв’язати їх неплідність. Вони постилися й палко молилися Господеві, обіцяючи присвятити народжену в них дитину на служіння Господу.
Свята Анна вважала себе головною винуватицею горя, яке спіткало їх. Одного разу, побачивши серед гілок лаврового дерева гніздо з пташенятами, що ледь оперилися, вона слізно молилася про дарування їй дитини, обіцяючи принести в дар Богу народжене дитя. Як тільки свята Анна вимовила слова обітниці, Ангел Божий сповістив їй про виконання молитви і відкрив, що у неї народиться дочка на ім’я Марія, через Яку благословляться всі племена світу. Зрадівши, свята Анна поспішила в Єрусалимський храм, щоб подякувати Богові і повторити обітницю про присвячення Йому очікуваного немовляти.
З такою ж звісткою з’явився Ангел і святому Іоакиму в пустелі і наказав йому йти до Єрусалиму. В Єрусалимі свята праведна Анна зачала Благословенне Чадо і народила Пресвяту Діву Марію.
Див.: “Житие святых и праведных Богоотец Иоакима и Анны“ у викладі свт. Димитрія Ростовського.
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.
За богослужінням були піднесені сугубі молитви до Господа “во время губительного поветрия и смертоносные заразы” та за мир в Україні.
По закінченні святкового богослужіння настоятель виголосив проповідь та привітав з святом.
Протоієрей Роман Височанський звершив літію по ієродиякону Гурію, день пам’яті якого 22 грудня.
За богослужінням співав хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої), та молилися сестри Свято-Покровського скита.
ПОДИВИТИСЬ ФОТО
23.12.2021 року на кладовиці с. Плішивець протоієрей Роман Височанський звершив панахиду на могилі ієродиякона Гурія (в миру – Ромас Юрій Борисович). Настоятель виголосив проповідь, в якій розповів про життя отця Гурія.
Богослужіння супроводжував хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої), молилися сестри Свято-Покровського скита та жителі села.
Царство Небесне і Вічна пам’ять спочилому!
Радуйся, архиере́ев пра́вило, Це́ркве непоколеби́мое утвержде́ние, сла́во правосла́вных, чуде́с исто́чниче, любве́ струя́ неистощи́мая, свети́льниче многосве́тлый, ду́ха орга́не, у́ме Боже́ственный, кро́ткий и незло́бивый, и́же простотою и́стинною украша́ем, челове́че Небе́сный, земны́й А́нгеле, виногра́да де́лателю, Христо́в дру́же и́скренний, того́ моли́ пода́ти тебе́ чту́щим ве́лию ми́лость.
стихи́ра
25 грудня 2021 року Свята Церква вшановує пам’ять святителя Спиридона Триміфунтського.
Святитель Спиридон, єпископ Триміфунтський, жив в кінці III – першій половині IV століття на Кіпрі, в місті Триміфунда, і преставився близько 348 року.
За життя Святитель Спиридон був щирим, праведним, щедрим і гостинним чоловіком, трудився в своєму сільському господарстві і допомагав всім, хто потребує. Він користувався такою любов’ю і повагою серед місцевих жителів, що ті обрали його єпископом. Спиридон прославив Господа чудесами ще за життя: рятував від злиднів бідних, зціляв і воскрешав з мертвих, навертав до віри заблуканих. У 325 році він брав участь у Першому Вселенському соборі в Нікеї і допоміг знищити єресь Арія, порівнявши єдність Святої Трійці з єдиністю глини, води і вогню в плінфі (цеглі). Яким він був за життя земного, таким і залишився, відійшовши до Господа.
Дізнавшись про праведне і святе життя єпископа Спиридона, один з візантійських імператорів наказав викопати його тіло і помістити в усипальниці храму Святої Софії у Константинополі.
Коли останки Спиридона витягли з могили, подиву присутніх не було меж. Незважаючи на те, що тіло пролежало в землі багато десятків років, воно абсолютно не змінилося – немов святий старець був похований учора. У нього були цілі зуби і волосся, відмінно збереглася шкіра, можна було розпізнати риси обличчя. І сьогодні тіло святого Спиридона має постійну температуру: 36,6 градусів, та в нього ростуть волосся і нігті. І що найдивовижніше – одяг, який на нього вдягнутий, міняють раз на півроку, тому що він зношується, ніби Святий не лежить в раці, а ходить. Зношені чобітки розрізають на шматочки і роздають віруючим.
Після 691 року мощі святого зберігалися в Константинополі, але, коли в 1453 році місто захопили турки, грецькі священики врятували їх, і незабаром вони опинилися на Корфу, де і спочивають по сьогодні. Храм, де зберігаються мощі святителя, знаходиться в історичному центрі столиці Корфу – Керкірі. Мощі святого покояться в розкішній срібній раці в маленькій прибудові праворуч від вівтаря. Над ракою на ланцюжках висить безліч срібних і золотих дарів і лампадок – це подяки від тих, кому допоміг святитель. Люди йдуть до мощей безперервно.
Див.: “Житие святого отца нашего Спиридона Тримифунтского” у викладі свт. Димитрія Ростовського.
Протоієрей Роман Височанський відслужив молебен з читанням акафісту у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка та у Свято-Покровському храмі та виголосив святкову проповідь. В проповіді настоятель нагадав, що в храмі є дві ікони Святителя Спиридона, одну з яких нам подарували сестри Свято-Покровського Красногірського жіночого монастиря.
ПОДИВИТИСЬ ФОТО
Пра́отцев днесь, ве́рнии, соверша́юще па́мять, воспои́м Христа́ Изба́вителя, возвели́чившаго их во всех язы́цех
стихи́ра
26 грудня 2021 року Свята Церква вшановує пам’ять святих праотців, тобто. старозавітних праведників, що жили до закону Мойсеєвого і за законом до Христа, починаючи з Адама до Йосипа обручника. Чому їх пам’ять відбувається за кілька днів до свята Різдва Христового? Тому що від них походить за тілом Христос. Він є нащадком обраної частини людства, в якій зберігалася істинна віра, якими були члени патріархальної Церкви, що існувала до обрання Авраама, потім члени роду Авраамового від Ісаака та Якова, нарешті члени післязаконної Церкви від Мойсея до Христа, що народився від Пресвятої Діви Марії. коліна Юдина. Всіх цих праотців Господь виправдав вірою в Нього, як Іскупителя, що має принести жертву за людей, що згрішили.
В неділю святих праотців Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Лк. 14:16–24, (зач. 76) настоятель виголосив проповідь в якій розповів про шанованих праотців та їх кріпку віру в Бога та пояснив прочитане Євангеліє про званих на вечерю. Наприкінці сказав, що вечеря ця вічна. І всіх нас Господь постійно гукає до Царства, яке Бог приготував людям ще до створення світу.”
А святитель Феофан Затворник каже: “«Много званных, но мало избранных» (Лк.14:24). Званные – это все христиане, избранные же – это те из христиан, которые и веруют, и живут по-христиански.”
Протоієрей Роман Височанський відслужив молебни у Іллінському храмі с. Великі Будища, у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка та виголошував проповідь.