Третя неділя після П’ятидесятниці
09 липня 2021 року вшановуємо Тихвінську ікону Божої Матері (1383).
Тихвинська ікона Божої Матері, за переказами, одна з ікон, написаних святим апостолом і євангелістом Лукою. У V ст. з Єрусалиму була перенесена в Константинополь, де для неї був побудований Влахернский храм. У 1383 році, за 70 років до взяття турками Константинополя, ікона зникла з храму і в променистому світлі з’явилася над водами Ладозького озера. Чудово носима з місця на місце, вона зупинилася біля міста Тихвин. На місці явлення ікони був побудований дерев’яний храм на честь Успіння Богородиці. У 1560 році за наказом царя Івана Грозного при храмі було влаштовано чоловічий монастир, обнесений кам’яним муром. У 1613-1614 роках шведські війська, захопивши Новгород, не раз намагалися знищити монастир, але заступництвом Божої Матері обитель була врятована. Так, одного разу, дізнавшись, про наближення шведського війська, ченці вирішили втекти з монастиря, взявши чудотворну ікону, але не могли зрушити її з місця. Це чудо зупинило малодушних, і вони залишилися в монастирі, сподіваючись на захист Божої Матері. Незначні за кількістю захисники монастиря успішно відбивали атаки набагато переважали їх сил противника. Наступаючим шведам то представлялася дуже численна рать росіян, що йде від Москви, то якесь небесне воїнство, і вони втекли. Після чудової перемоги над шведами в монастир прибули царські посли. Знявши список з чудотворної ікони, вони вирушили в село Столбова, в 50 верстах від Тихвіна, де 10 лютого 1617 року було укладено мир зі шведами. Головною порукою миру з російської сторони був принесений список з чудотворної ікони. Згодом цей список був принесений в Москву і поставлено в Успенському соборі, а потім на прохання новгородців, учасників війни зі шведами, відправлений до Новгорода і поставлений в Софійському соборі. Так з початку XVII століття почалося всеросійське шанування Тихвінської ікони Божої Матері.
У ХХ столітті, в роки лихоліття і жорстоких гонінь на Церкву Божу монастир був закритий. У 1944 році майбутній архієпископ Чиказький і Міннеаполісскій Іоанн (Гарклавс) і мирянин на ім’я Сергій (згодом його прийомний син), рятуючи чудотворну Тихвинскую ікону, відвезли її в Європу, а потім – в США. Перед своєю смертю в 1982 році архієпископ Іоанн заповідав своєму прийомному синові протоієрею Сергію Гарклавс піклуватися про ікону Богородиці Тихвинська і повернути її Росії тоді, коли в країні зміниться ставлення світської влади до Церкви і буде відновлений Тихвинський монастир. Урочисте повернення святині відбулося в 2004 році 8 липня 2004 року, після 60-річної відсутності, святиня повернулася в Тихвинський Богородичний Успенський монастир, який обрала для свого постійного перебування шість століть тому.
Молебний спів з читанням акафісту цього дня у Свято-Покровському храмі звершив протоієрей Роман Височанський. По закінченні настоятель виголосив проповідь в якій розповів історію з’явлення ікони Богородиці Тихвинська.
ПОДИВИТИСЬ ФОТО
11 липня 2021 року Свята Церква згадує Перенесение мощей мчч. бессребреников и чудотворцев Кира и Иоа́нна (412 та читається Євангеліє від Мф. 6:22–33 (зач. 18).
у Свято-Покровському храмі с. Плішивець Божественну Літургію, а напередодні вечірню звершив протоієрей Роман Височанський.
«Если око твое будет чисто, то все тело твое будете светло; если же око твое будет худо, то все тело твое будет темно»
(Мф.6:22–23)
Після читання Євангелія настоятель виголосив проповідь в якій сказав, що око це совість. Світильником для людини є совість. Совість часто нас укоряє, бо для неї очевидне є те, що ми хочемо приховати лукавими оправданнями своїми. Щоб виглядати краще.
Святий прав. Іоанн Кронштадський говорить: “Светильник телу есть око, то есть светильник душе или сердцу есть разум. Разум должен быть путеводною звездою для сердечных движений и проливать в сердце свет веры и естественных познаний; движения святые, добродетельные он должен поддерживать и питать размышлением, а движения греховные, страстные сейчас отсекать как гибельные для души и противные Богу – Законодателю. Потому-то и совесть называется практическим умом.”(Дневник. Том III. 1859-1860).
Прп. Симеон Новый Богослов говорить: “Какое другое разумеет Он здесь око, кроме ума? Сие око не может быть просто, если не видит простого (чистого) света. Свет же простый (чистый) есть Христос. Итак, кто имеет в себе свет Христов, который бы светил в уме его, о том говорится, что он имеет ум Христов. Когда око твое, то есть ум твой прост, то есть светел, тогда и бестелесное тело твое, то есть все части души твоей будут светлы; и наоборот, когда ум твой лукав, то есть омрачен и погашен, тогда и вся душа твоя будет темна. Итак, рассуди добре, не тьма ли и свет, который в тебе? Вникни также добре, не думается ли тебе, что имеешь то, чего еще не стяжал? Добре рассмотри это, чтоб не обмануться и не подумать, что в тебе свет, тогда как это не свет, а тьма.”Слова (Слово 59-е).
Також сьогодні вшановуємо ікону Божої Матері «Троєручиця» і молимося словами акафіста: “Радуйся, Помощнице наша, Троеручною иконою Твоею нам помогающая.”