Неділя 33-я після П’ятидесятниці, після Богоявлення
Радуйся, преподобне отче Феодосие, общежительнаго монашескаго жития устроителю
24 січня 2021 року Свята Церква згадує пам’ять преподобного отця нашого Феодосія Великого. Ще з юності бажаючи догодити Богу прагнув до усамітнення, оселився в печері, в якій, за переказами, ночували три волхви, що прийшли поклонитися народженому Спасителю світу. У ній він прожив 30 років у великому утриманні і безперервній молитві.
До подвижника почали стікатися бажаючі жити під його керівництвом. Коли печера вже не вміщала присутніх ченців, святитель після молитви, взявши кадило з холодним вугіллям, пішов по пустелі. На одному місці вийшов благоухаючий дим, бо вугілля сильно розгорілися. Тут преподобний і заснував перший чернецький монастир. У монастирі св. Феодосій влаштував будинок для прочан, окремі лікарні для ченців і мирян, притулок для людей похилого віку. По його молитві багато разів було чудо примноження хліба, необхідного для харчування жебраків, що прийшли до обителі.
Коли виникла єресь Євтихія, православні були гнані від імператора Анастасія (491-518). Преподобний Феодосій спочатку написав послання імператору, потім пішов в Єрусалим і у Великій церкві виголосив привселюдно: «Хто не шанує чотири Вселенські Собори, тому анафема!». За цей вчинок його ув’язнили. Преподобний мирно помер у віці 105 років (529 р).
Напередодні 33-ї Неділі після П’ятидесятниці у Свято-Покровському храмі с. Плішивець протоієрей Роман Височанський звершив вечірнє богослужіння, а в день свята Божественну Літургію в співслужінні ієромонаха Вікентія (Залюбовського). Після Євангелія Мф. 4:12–17(зач. 8), Мф. 11:27–30 (зач. 43) прочитаного ієромонахом Вікентієм (Залюбовським), настоятель виголосив проповідь в якій розповів, що після ув’язнення Іоанна Хрестителя, Ісус почав проповідувати і говорити: покайтесь, бо наблизилось Царство Небесне. Сьогодні згадуючи пам’ять преподобного отця нашого Феодосія Великого, начальника чернечого спільного житія, згадаємо і тих, які в миру жили, як в пустині: преп. Серафим Саровський, блаж. Ксенія Петербурзька, святитель Василій Блаженний, Христа ради юродивий, який говорив: “Если люта зима, то сладок рай” і ради раю він готовий був все перетерпіти.
Символічно, що в день пам’яті основоположника загальножительних монастирів, в нас змінився образ скита з чоловічого на жіночий. І це перше богослужіння на якому присутня перша насельниця скита. Я думаю, всі познайомились з матушкою монахинею Соломією (Дюкаревою), вони також втікають в пустиню, тяжко втекти з миру в монастир, а от з теплого облаштованого монастиря в місті переселитись в новостворений скит, в глухе село ще тяжче. І це також втеча в свою пустиню для спілкування з наодинці з Богом. Не будемо їм перешкоджати, будемо допомагати, і бігти за ними, щоб і нам не залишитись без Бога, і той хто біжить перший, хай допоможе тому хто падає, щоб всім прийти до Царства Небесного.
По закінченні Божественної Літургії настоятель у співслужінні ієромонаха Вікентія (Залюбовського) звершили молебний спів перед початком благої справи. Молилися особливо за матушку Соломію, щоб Господь укріпив її і дав сили достойно перенести всі радості і випробування.