Апо́столе Христо́в Андре́е, чтим боле́зни и труды́ твоя́
Му́жества тезоимени́таго Богоглаго́льника и Це́ркве возсле́дователя верхо́внаго, Петро́ва сро́дника восхва́лим
Сьогодні звершуємо пам’ять святого апостола Андрія Первозванного. Цей Апостол має велике значення для нашої Церкви. Зберігся переказ, що він в своїй благовісницькій подорожі доходив до Київських гір і на них поставив хрест, благословив їх і пророкував: «На сих горах воссияет благодать Божия, и град велик имать быти и церкви многи имать Бог воздвигнути…». Таким чином на Русі, покладено початок Церкви Апостольської, бо в основі її покладено благовістя одного з апостолів. Слова св. Апостола Андрія Первозванного про Київ виповнилося при рівноапостольному князі Володимирі. За його днів вогонь благодаті Святого Духа, що зійшов на Апостола Андрія в день П’ятидесятниці, засяв спочатку в Києві, а потім по всій Русі. Виникла на Русі Церква увійшла до складу Церкви вселенської, в якій благодать Святого Духа просвіщає,освячує і перебуватиме до кінця віку. І кожен з нас причетний цієї благодаті.
13 грудня 2020 року Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Лк. 13:10–17 (зач. 71),Ин. 1:35–51 (зач. 4) настоятель виголосив проповідь в якій розповів житіє апостола Андрія Первозванного.
Апостол Андрій був родом з Галілеї, жителі якої відрізнялися добродушністю і гостинністю і легко уживалися з греками, в безлічі населяли їх країну, багато носили грецькі імена. Ім’я Андрій – грецьке і в перекладі означає «мужній».
Андрій разом з Іоанном Зеведеєвих послідував за Іоанном Хрестителем, сподіваючись в його вченні знайти відповідь на свої духовні питання. У той час Господь Ісус Христос прийшов до Іоанна Хрестителя на Йордан для хрещення, і той, вказуючи на Господа, сказав своїм учням: «Ось Агнець Божий, що бере на себе гріхи світу». Почувши це, Андрій з Іоанном послідували за Ісусом. Господь, побачивши їх, запитав: «Що вам треба?» Вони сказали: «Учителю, де Ти живеш?» – «Підіть і побачите», – відповів Ісус, і з того часу вони стали Його учнями.
Андрій перебував з Христом протягом всього періоду Його земного служіння. Після Воскресіння Спасителя апостол Андрій разом з іншими учнями удостоювався зустрічей з Ним і був присутній на Оливній горі, коли Господь, благословивши їх, піднісся на Небо.
Після зішестя Святого Духа апостоли кинули жереб і Святому Андрію дісталися країни, що лежать уздовж узбережжя Чорного моря, північна частина Балканського півострова і Скіфія.
Після повернення в Грецію апостол Андрій зупинився в місті Патрос (Патра), розташованому у затоки Корінфа. Тут через покладання рук він багатьох людей зцілив від недуг, в тому числі і знатну Максимілла, яка від щирого серця увірувала в Христа і стала ученицею апостола. Так як багато жителів Патри увірували в Христа, місцевий правитель Егеат запалав ненавистю проти апостола Андрія і засудив Його до розп’яття на хресті. Апостол, анітрошки не злякавшись вироку, у натхненній проповіді розкрив перед присутніми духовну силу і значення хресних страждань Спасителя.
Правитель Егеат не повірив проповіді апостола, назвавши його вчення божевіллям. Потім він велів розіпнути апостола так, щоб він довше страждав. Святого Андрія прив’язавши до хреста на зразок букви X, що не вбиваючи цвяхів у його руки і ноги, щоб не викликати швидкої смерті. Несправедливий вирок Егеата викликав в народі обурення, проте цей вирок залишився в силі.
Висячи на хресті, апостол Андрій безперестану молився. Перед розлученням його душі з тілом небесне світло осяяло хрест Андрія, і в його сяйві апостол відійшов у вічне Царство Боже. Мученицька смерть апостола Андрія Первозванного пішла близько 62 року після Різдва Христового.
На закінчення проповіді настоятель призвав послідувати святому дивлячись на його головне служіння -проповідь євангельську, і донести ближнім головну вістку, яку сповіщає Свята Церква кожну неділю: “Христос Воскресе!” Також привітав зі святом в виразив надію, що Воскресіння Христове, те свято душі і надії перемоги над гріхом і смертю, нас не залишить по віки.
По закінченні богослужіння настоятель привітав присутнього на службі тезоіменитого Андрія і хор проспівав: “Многая літа” іменинникам, благодійникам і всім хто трудиться, співає та прикрашає храм цей.
Цього святкового дня протоієрей Роман Височанський відслужив молебені з читанням акафісту святому апостолу Андрію у Свято-Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка, а по закінченню настоятель виголосив проповідь, в якій розповів житіє святого апостола Андрія.