25-та неділя після П’ятидесятниці
Неділю 25-ту після П’ятидесятниці Свята Церква прославляє святого апостола Матвія.
Про житіє святого апостола Матвія відомо (Лк. 5: 27-29), що він жив в Капернаумі і був збирачем податків, тобто служив окупаційному режиму римлян і наживався на своїх співвітчизниках. Почувши проповідь Христа, він запросив Його зайти до нього в будинок. Після зустрічі з Христом Левій (єврейське ім’я Матвія) покаявся, роздав майно і пішов слідом за Спасителем.
Після П’ятидесятниці Матвій 8 років проповідував в Палестині. Там він записав своє Євангеліє єврейською мовою.Пізніше апостол Матвій проповідував в Сирії, Парфії, Мідії, Персії та Ефіопії. В Ефіопії прийняв мученицьку кончину. Історія Євангеліста Матвія пов’язана з безліччю чудес, які він творив на славу Божу. Так, в Ефіопії, Апостол гаряче молився про навернення народу до істинної віри. У цій країні, процвітав канібалізм і найжорстокіші язичницькі вірування. Тоді Сам Господь, з’явившись Євангелісту Матвію в образі молодої людини, дав жезл та велів йому поставити його у дверей храму. З цього жезла мало вирости дерево, а біля підніжжя цього дерева з’явитися джерело води. По дорозі до храмі Євангеліст Матвій зустрів дружину і сина правителя цієї країни Фулвіана, одержимого біснуванням. Апостол зцілив їх, але за це правитель звинуватив апостола в чаклунстві і наказав стратити його. Святого Матвія поклали обличчям вниз, засипали хмизом і підпалили. Коли багаття розгорілося, то всі побачили, що вогонь не шкодить святому Матвію. Тоді Фулвіан наказав додати хмизу в багаття, обливши його смолою і поставивши навколо дванадцять ідолів. Але полум’я розтопило ідолів і обпалило Фулвіана. Переляканий ефіоп звернувся до святого з благанням про пощаду, і по молитві апостола полум’я вляглося. Тіло святого апостола залишилося неушкодженим, і він відійшов до Господа (60 р). Правитель Фулвіан гірко розкаявся в скоєному, але сумнівів своїх не залишив. Він велів покласти тіло святого Матвія в залізну труну і кинути в море. При цьому Фулвіан сказав, що якщо Бог Матвія збереже тіло апостола у воді, як зберіг його у вогні, то слід поклонятися цьому Єдиному Правдивому Богу. В ту ж ніч єпископу Платону в сонному видінні з’явився апостол Матвій і наказав йому йти з кліром на берег моря і знайти там його тіло. Прийшов на берег і Фулвіан зі своєю свитою. Винесений хвилею гріб був з честю перенесений в храм, побудований апостолом. Тоді Фулвіан попросив у Матвія прощення, після, чого єпископ Платон хрестив його з ім’ям Матвій, яке дав йому за велінням Божим. Фулвіан згодом прийняв єпископство і продовжив справу просвіти свого народу.
учи́телю, что́ сотвори́в, живо́т вечный наследую?
29 листопада 2020 року у Свято-Покровському храмі с. Плішивець Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія (Лк. 10:25–37 (зач. 53), Мф. 9:9–13 (зач. 30)) настоятель виголосив проповідь, в якій розповів житіє апостола Матвія та призвав творити справи милосердя подібно самарянину.
Як все в Святому Письмі має різні рівні сприйняття, так і притча про милосердного самарянина, якщо заглибитися в її зміст, то можна побачити, як читаємо в тлумаченні Феофилакта Болгарського, архієпископа Охридського, що милосердний самарянин – це Господь наш Ісус Христос, поранений чоловік – все людство уражене гріхом. Священик і Левит – Старий Завіт і пророки, які не спасали зранене людство, тому що лише готували людство до приходу Спасителя. І після них приходить Сам Господь названий Самарянином (Ін 8.48), Який дає нам Таїнства і благодать (єлей і вино), створює Врачебницю-Церкву (відносить пораненого в готель) і каже служителям Церкви: «Будьте ласкаві. А якщо, що більше витратите, Я, коли повернуся, віддам вам». Сказав: “якщо що зі свого витратиш, … я … віддам тобі». Апостоли, дійсно, і свого багато витрачали, багато трудились всюди розсіюючи вчення. Та й учителі наступних часів, пояснюючи Старий і Новий Завіт, багато витрачали свого . За це вони отримають нагороду, коли Господь повернеться, тобто в друге Його пришестя. Тоді кожен з них скаже Йому: Господи! Ти дав мені два динарії, ось я придбав інші два. І Він так скаже такого: «Гаразд, рабе добрий ! » (Лк. 19, 17).
По завершенні Літургії настоятель відслужив літію по новоприставленому ієромонаху Петру Бережному (попередньому настоятелю Свято-Покровського храму) та нагадав слова апостола Павла: “Поминайте наставники ваша, иже глаголаша вам слово Божие“(Євр. 13:7), призвав молитися за усопшого.
Спаси, Христе Боже, на многая лета!
Настоятель висловив велику вдячність всім жертводавцям, які допомогли оплатити вікна для скитського корпусу, а також Ніні Володимирівні за подарунок храму священницького облачення в кількості п’яти штук. Прихожани та хор проспівали “Многая літа..” благодійникам та всім хто трудиться і допомагає храму.