19 і 20 тиждень після П’ятидесятниці
О, пpедивнии и пpеславнии yгодницы Божии, священномyчениче Кипpиане и мученице Иустино, скоpии помошницы всем с верою к вам пpибегающим

15 жовтня 2020 року Свята Церква вшановує пам’ять Сщмч. Кіпріана і мц. Іустинії та мч. Феоктиста (304).
Молебний спів з читанням акафісту мученикам протоієрей Роман Височанський звершив у трьох храмах нашої парафії найперше у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка, потім у Свято-Покровському храмі с. Плішивець і насамкінець у Іллінському храмі с. Великі Будища. Після завершення молебну настоятель храму протоієрей Роман Височанський розповів про житіє священномученика Кіпріана та мучениці Устинії. В своїй проповіді вказав на стійке сповідання віри дівою Устинією та силу Святого Животворящого Хреста Господнього. Діва Устина сильною своєю вірою та праведним життям зуміла навернути батьків язичників і вони стали християнами. А хресним знаменням оберігаючи себе від підступів Кіпріана, стала причиною його навернення до Христа.
Бу́дите у́бо милосе́рди, я́коже и Оте́цъ ва́шъ милосе́рдъ е́сть.
18 жовтня 2020 року Свята Церква вшановує пам’ять мучениці Харитини (304), Святителів Петра, Феогноста, Алексия, Киприана, Фотия, Ионы, Геронтия, Иоасафа, Макария, Филиппа, Иова, Ермогена, Тихона, Петра, Филарета, Иннокентия и Макария Московських і всія Руси чудотворців.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія.
Після читання Євангелія Лк. 6:31–36 (зач. 26),Мф. 5:14–19 (зач. 11) настоятель храму привітав всіх зі святом та виголосив проповідь на слова Євангелія та призвав всі справи милосердя творити з любов’ю.

24 жовтня 2020 року Свята Церква вшановує пам’ять апостола Фили́па, диякона.
Цього дня Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні ієродиякона Гурія, а в Іллінському храмі с. Великі Будища настоятель протоієрей Роман Височанський.
За богослужінням читали Євангеліє Лк. 10:1–21 (зач. 50), Лк. 5:27–32 (зач. 20).
Після настоятель виголосив проповідь.
Вельможа Кандакі, цариці ефіопської, їхав по дорозі. Душа його шукала Бога, і він по дорозі читав книгу пророка Ісаї. Сам не зрозумів пророцтва. Але в цей час Ангел Господній сказав Апостолу Филипові: «Встань і йди на полудень, на дорогу, що від Єрусалиму до Гази спускається». Апостол встав, пішов і пристав до колісниці. А той якраз читав про страждання майбутнього Спасителя. Филип запитав: «Чи ти знаєш, що читаєш?» – І сказав, що про Ісуса говорить пророк, та пояснив, що потрібно для спасіння. Коли під’їхали до води, вельможа забажав прийняти хрещення, а охрестившись Дух Святий зійшов на нього, і він продовжував свою дорогу, радіючи. Апостол Филипа Ангелом Господнім перенесений в Азов і проходячи, проповідував слово Боже по всіх містах, поки не прийшов у Кесарію. Тут він мав власний будинок, в якому і прожив деякий час разом зі своїми чотирма дочками, дівами – пророчицями. Після цього він знову повернувся в Єрусалим. Де був поставлений святими апостолами в єпископа, потім посланий був на проповідь в Малу Азію в місто Траллію. Навернувши там багатьох до Христа і сотворивши багато чуд, Апостол Филип відійшов до Господа у глибокій старості.
По заамвонній молитві відслужили панахиду.
Подивитись фото
Святкове вечірнє богослужіння в пам’ять святих отців VII Вселенського Собору (787), цього дня протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія.
Після читання Євангелія Лк. 7:11–16 (зач. 30) Ин. 17:1–13 (зач. 56) настоятель храму привітав всіх зі святом та виголосив проповідь.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять Святих Отців Сьомого Вселенського Собору це останній собор на якому затвердили, що іконошанування – це законоположення і Передання Церкви, воно направляється і надихається Святим Духом, що живе в Церкві. І те, що слово євангельське повідомляє нам через слух, те ж саме ікона показує через зображення. Іконопис є особливою формою одкровення Божественної реальності і через Богослужіння і ікону Божественне одкровення стає надбанням віруючих.
