Неділя Воздвиження
Кресту Твоем поклоняемся, Владыко, и святое Воскресение твое славим
27 вересня 2020 року Свята Церква призиває нас достойно і праведно поклонитися Хресту Христовому. Бо цим благословенним деревом «смерть умертвися» і «живот даровася». Першим древом райським увійшов гріх, а гріхом смерть, а древом хресним отримали життя. Першим вигнані люди з раю, а другим, як по сходинах, піднімаються на небо. Першим переміг нас ворог, цим же благословенним деревом Хреста Господнього ми перемагаємо ворогів наших. А тому древо це благословенне, будемо гідно вшановувати.
Напередодні свята вечірнє богослужіння у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а потім в Іллінському храмі с. Великі Будища звершив протоієрей Роман Височанський.
В святковий день Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив архімандрит Венидикт (Малета) у співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія.
Молебний спів в Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка відслужив настоятель протоієрей Роман Височанський.
Після читання Апостола 1 Кор. 1:18-24 (зач. 125) та Євангелія Ин. 19:6-11, 13-20, 25-28, 30-35 (зач. 60) настоятель храму привітав зі святом та виголосив проповідь.
Праведний Лот, племінник праведного Авраама, коли після втечі із Содому упав у гріх. Прокинувшись і усвідомивши це, він пішов до Авраама на покаяння. Авраам дав три палиці, дані йому Святою Трійцею, і сказав, щоб він посадив ці палиці і поливав водою, і коли з’являться листочки, дерево оживе – то буде знаменням прийняття його покаяння.
Близько 40 років Лот возив воду з Йордану на віслюку і поливав ці палиці. Дуже часто спокушав його диявол, набуваючи вигляду людини, просив пити і випивав всю воду, і доводилося Лоту знову повертатися на Йордан.
І ось три палиці, три древа (кедр, кипарис і певга – сосна) зрослися в одне, в єдиний стовбур з трьома поділами нагорі – триєдине дерево – образ Святої Трійці. Лот зрозумів, що гріх йому прощено. І виросло дерево дуже красивим. Коли цар Соломон закінчував будівництво храму, йому потрібно було велике дерево, щоб покласти на дах святого храму, і згадали по дерево Лота. Прийшли, спиляли його, але прилаштувати так і не змогли, бо дерево постійно змінювалося в розмірах – то скорочувалася, то збільшувалася. І, приписавши це гріху Лота, вирішили, що воно відкинуто Богом, і вкинули його до Силоамської купелі, де воно пролежало 700 років. Прийшов час страждань Господа Ісуса Христа, згадали фарисеї про це дерево, і розсудили, що раз це древо гріха, то з нього потрібно виготовити хрест для зарахованого до злочинців, і так зробили.
Після розп’яття, Хрест Христовий, вороги Його, юдейські первосвященики та книжники, аби загладити пам’ять про Нього, взяли з Голгофи і разом з двома іншими глибоко закопали у землю, насипавши безліч землі.
Вони не знали, що це було промислом Божим.
Пізніше римський імператор Адріан, нічого не знаючи про зариті хрести, повелів побудувати на цьому місці храм язичницької богині Венери і тим цілком надійно приховав хрест Христовий на цілих три століття, жахливих гонінь на християн.
А коли великий рівноапостольний імператор Костянтин поклав край язичництву у всій Римській імперії, тоді Господь наш Ісус Христос вклав в серце рівноапостольній Єлені, матері його, думку знайти хрест Його і явити його світу.
За її наказом був зруйнований храм Венери, глибоко викопана земля під ним, і знайдено три однакових хрести. Патріарх Єрусалимський Макарій звелів зупинити похоронну процесію, що повз проходила і покладати на померлого по-черзі три хрести. Воскресінням померлого Христос Бог вказав на Свій хрест.
Зібралося безліч народу, який невпинно з радістю і трепетом співав: Господи, помилуй! Господи помилуй! Господи помилуй! І щоб величезний натовп народу міг бачити хрест Христовий, Патріарх стояв на підвищенні і воздвижував та опускав його, коли руки слабшали.
Приидите, христоименитии людие, составим похвалу Честному Кресту, на нем же Христос, Царь славы, руце распростер, возведе нас на первое блаженство, из негоже низпадохом прелестию змиевою. Ты же, о, пресвятый Кресте, яко имеяй присущую тебе силу Распятаго Христа, спасай и сохраняй от всяких бед…
Для нас слово про Хрест є Сила Божа, а для тих хто гине є безумство. Ми тому носимо хрест на шиї, ставимо в домах, поклоняємося як найбільшій святині та свідоцтву нашого Відкуплення. Сьогодні на свято Воздвиження Свята Церква оспівує древо Хреста Господнього багатьма похвалами:«Крест – хранитель всея вселенной, красота Церкви, царей держава, верных утверждение, ангелов слава и демонов язва»(Ексапостиларий).
Будемо ж дивитися з вірою і сльозами на хрест Христовий, і отримаємо від Нього зцілення наших гріховних навиків та старанним виконанням заповідей Христових будемо нести свій життєвий хрест.