Святителю Спиридоне Триміфунтський, моли Бога за нас

Радуйся, отступльства и лжемудрования Запада посрамивый;
Радуйся, единую православную веру быти истинную и спасительную для человеков утвердивый.

25 грудня 2019 року   Свята Церква вшановує пам’ять святителя Спиридона Триміфунтського. Напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець відслужив протоієрей Роман Височанський , а святкового дня Божественну Літургію звершив архімандрит Венидикт(Малета) в співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія (Ромаса).

Після читання  Євангелія  Мк. 8:30-34 (зач. 36).  Лк. 6:17-23 (зач. 24) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь в якій розповів коротко житіє Святителя Спиридона Триміфунтського, як непохитного захисника православ’я і про його виступ на Соборі.

На сьогодні майже немає католицьких храмів святителю Спиридону. І це пояснює наступна історія, що сталась в 1719 році.

Правитель острова, адмірал Венеціанського флоту Андреа Пізані, його радник теолог Франциск Фраггіпані, а також деякі італійські католики, які жили на острові, через три роки після турецької навали на Керкиру, в подяку за визволення вирішили влаштувати в православному храмі святителя Спиридона католицький вівтар. Адмірал оголосив про це рішення священнослужителям храму і попросив їх згоди. Природно, що духовенство відповіло відмовою, але це не зупинило правителя.

Тоді православні священики і місцеві православні звернулися з молитвою до святителя Спиридона, благаючи захистити храм від зазіхань католиків.

Вночі уві сні святитель Спиридон з’явився венеціанському правителю і грізно заборонив: “Вівтар твоєї віри не личить мати в моєму храмі”.

Святитель попередив, якщо вони не відмовляться від своєї задумки, то винні будуть покарані. Переляканий імператор звернувся до свого радника, який сказав, що це всього лише зла витівка диявола.

Заспокоївшись, Пізані замовив потрібні матеріали для влаштування вівтаря. Тоді все православне населення острова ще старанніше стало молитися своєму заступнику, щоб він не допустив осквернення святого місця. У цю ж ніч святитель Спиридон в чернечому вбранні знову з’явився уві сні адміралу Пізані з попередженням: «Я просив тебе не турбувати мене. Якщо ти посмієш приступити до виконання свого задуму, ти будеш дуже шкодувати, але тоді буде вже занадто пізно ».

Вранці адмірал розповів про побачене своєму раднику на що той, звинувативши Пізані в боягузтві, тільки посміявся і сказав, що не може такий освічена людина звертати уваги на сновидіння.

11 листопада 1719 адмірал Пізані зі своїми прихильниками відправився в храм святителя Спиридона, нібито поклонитися мощам Святого і запалити лампаду. Однак насправді вони прийшли в храм з тим, щоб провести вимірювання на тому місці, де вони збиралися влаштувати католицький вівтар. Православні священики ще раз спробували перешкодити цьому, але і цього разу безуспішно: католики не поступалися, готуючись на наступний день приступити до виконання задуманого.

Але цим планам не судилося здійснитися. У ніч на 12 листопада на морі піднявся жахливий шторм, почалася гроза, грім і блискавки стрясали місто. Опівночі стражник, який перебував біля входу в фортецю Форт Кастеллі, побачив старця в чернечому вбранні з запаленим факелом у руках. На питання: «Хто ти? Куди йдеш?» Старець відповів:« Це я, Спиридон ». В ту ж мить три язики полум’я вирвалися з дзвіниці церкви, одночасно пролунав оглушливий вибух, і склад з порохом разом з прилеглими будинками злетів на повітря. Дев’ятсот католиків (солдат і цивільних) були миттєво вбиті вибухом, загинули всі призвідники цієї не богоугодної справи: мертвими знайшли адмірала Пізані – його шия був затиснута між двома колодами, а його радника – за стінами фортеці в каналізаційній канаві. Але від цього страшного вибуху не постраждав жоден православний, оскільки як католики забороняли їм перебувати всередині фортеці після настання темряви. Не постраждав і вартовий, який бачив святителя Спиридона з запаленим факелом: під час вибуху якась невідома сила підхопила його і віднесла в сторону від фортеці – він не отримав жодної подряпини.
У храмі святителя Спиридона впав на підлогу подарований адміралом срібний світильник, в результаті чого у нього було пошкоджено підставу. Цей світильник був знову повішений на колишнє місце – до наших днів він є німим свідком трагедії, що трапилася. В той же час в Венеції ще одна блискавка вдарила в замок, який належить адміралу, пробила стіну і спалила його портрет. З усього замку постраждав тільки портрет.

Так ревний захисник Православ’я святитель Спиридон великих та страшних речей дивом захистив свій народ, своє місто, свій храм від наруги.