Пророка Єзекіїля
03 серпня 2019 року в Свято -Троїцькому храмі с. Книшівка в 16-ю річницю священницької хіротонії протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію і після читання Євангелія виголосив проповідь в якій нагадав, що Святитель Димитрій Ростовський звертав увагу віруючих на наступні слова в книзі пророка Єзекіїля: якщо праведник, сподіваючись на свою праведність, наважиться грішити і в гріху помре – буде відповідати за гріх і підлягає засудженню; а грішник, якщо покається, і помре в покаянні – його колишні гріхи не згаданий перед Богом (Іез.3: 20, 18: 21-24). Тобто покаяння дає нам можливість ввійти в життя вічне, все зтирається в покаянні. А для того щоб старозавітні люди каялися Господь регулярно посилав пророків, які провіщали майбутнє, навчали народ, але не завжди народ слухав їх. Святий пророк Єзекіїль народився в VI столітті до Різдва Христового в місті Сарир, походив з коліна Левія, був священиком і сином священика Бузі. У друге нашестя на Єрусалим вавілонського царя Навуходоносора, в 25-річному віці Єзекіїль був відведений до Вавилону з царем Ієхонію II і багатьма іншими юдеями. У полоні пророк Єзекіїль жив при річці Ховар. Падіння народу в полоні в лжеучення, ідолопоклонство приводило його в скорботу. І втішив Господь його покликавши на 30-му році життя, на служіння пророче. В баченні йому було відкрито майбутнє єврейського народу і всього людства. Пророк побачив сяючу хмару, в середині якого був полум’я, а в ньому – таємниче подобу рухомої духом колісниці і чотирьох крилатих тварин, що мали кожна чотири образи: людини, лева, тільця й орла. Перед їх тваринами перебували колеса, всіяні очима. Над колісницею височів як би кришталевий звід, а над склепінням – подоба трону як би з блискучого сапфіру. На цьому престолі бачив сяючу «подобу Людини», а навколо Нього веселку (Іез.1,4-28).
За тлумаченням отців Церкви, пресвітла «подоба Людини», що сидить на сапфіровому престолі, є прообразом втілення Сина Божого від Пресвятої Діви Марії, що явилася Престолом Божим; чотири тварин прообразували чотирьох євангелістів, колеса з безліччю очей – частини світу з усіма народами землі. При цьому баченні святий пророк від страху впав на землю, але голос Божий наказав йому встати і потім оголосив, що Господь посилає його на проповідь до народу ізраїльського. З цього часу почалося пророче служіння Єзекіїля. Пророк Єзекіїль сповістив народу ізраїльському, що знаходився в полоні вавилонському, що випробування є покарання за помилки в вірі і відступництво від Істинного Бога. Пророк сповіщав також і настання ліпших часів для своїх полонених співвітчизників, передбачав повернення їх з вавилонського полону і відновлення Єрусалимського храму.
Особливо важливі два знамення які бачив пророк – про храм Господній, сповненому Слави, і про сухі кістки на полі, яким Дух Божий дав нове життя. Бачення про храм було таємничим прообразом звільнення роду людського від роботи вражої і влаштування Церкви Христової через спокутний подвиг Сина Божого, який втілився від Пресвятої Діви Марії, іменованої пророком «брамою зачиненою», якими пройшов лише один Господь Бог (Іез.44,2). Бачення про сухі кістки на полі – прообраз загального воскресіння мертвих і нового вічного життя викуплених Хресною смертю Господа Ісуса Христа (Іез.37,1-14).
Святий пророк Єзекіїль мав від Господа дар чудотворення. Він, як і пророк Мойсей, молитвою до Бога розділив води річки Ховар, і євреї перейшли на інший берег, уникнувши переслідування халдеїв. Під час голоду пророк виклопотав у Бога множення їжі для голодуючих.
За викриття в ідолопоклонства одного єврейського князя святого Єзекіїля казнили прив’язавши його до диких коняй. Він був розірваний на частини. Побожні євреї зібрали пошматоване тіло пророка і поховали його на полі Маур, в усипальниці Сіма, одного з синів Ноя і Арфаксада, це його внук, а внуком Арфаксада був Авраам праведний. Як бачимо рід зберігав чистоту віри. Якщо батьки вірять то будуть вірити діти, внуки, і якщо не відпадуть батьки, то мають приумножити віру свою в труді і діти та внуки, бо неможе людина користуватися постійно плодами праці інших. В духовному житті не може один потрудитися на весь рід наперед, треба кожному потрудитися. А як ми повинні трудитися бачимо з сьогоднішнього Євангелія(Мф.23:23-28).
Фото подивитись можна ТУТ