Страсний тиждень

Страсна седмиця – останній тиждень перед Великоднем. Вона присвячена спогаду останніх днів земного життя Спасителя: Його страждань, хресної смерті і поховання ( церковнослов’янською мовою слово «страсть» означає «страждання»). Всі дні Страсного тижня називаються Великими.

Страсна Седмиця – це вже не Чотиридесятниця і це навіть вже не Великий Піст – це окремий час. Можна сказати так: Чотиридесятниця (перші 40 днів) – це час, коли ми йдемо назустріч до Бога. Страсна Седмиця – це час, коли Господь йде назустріч нам. Йде через страждання, через арешт, Таємну Вечерю, Голгофу, зішестя в пекло і, нарешті, до Великодня. Він долає останні перешкоди, які відокремлюють нас від Бога.

Свята Церква закликає нас у цей тиждень залишити все суєтне і мирське і піти за Спасителем. Богослужіння Страсної відрізняються цілим рядом глибоко знаменних служб, які відбуваються тільки в цю седмицю. Храм в ці дні по черзі представляє собою то Сионскую світлицю і Гефсиманію, то Голгофу.

На  страсному тижні у храмах нашої парафії відбулися уставні Богослужіння

• Великого четверга, а саме Утрення з читанням 12 ЄВАНГЕЛІЙ ПОСЛІДУВАННЯ СВЯТИХ СТРАСТЕЙ ГОСПОДА НАШОГО ІІСУСА ХРИСТА спочатку в Іллінському храмі с. Великі Будища, потім  в Свято-Покровському храмі с. Плішивець і на останок в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка.

Також у четвер вечером було освячено нові напристольні ризи для Олександра Невського та Парфенівського пристолів Свято-Покровського храмум с. Плішивець. Нехай Всемилостивий Господь, благословить жертводавців.   

• Страсної пятниці в Свято-Покровському храмі с. Плішивець: Царські Часи.  Ізобразительні.  Вечірня з виносом Плащаниці. Утреня з чином погребіння Плащаниці. Хресний хід 
•  в Іллінському храмі с. Великі Будища та в Свято-Троїцькому храмі с.Книшівка Вечірня з виносом Плащаниці
•  Великої суботи в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.У Велику Суботу Православна Церква згадує тілесне поховання Ісуса Христа і зішестя Його у пекло. Синаксарь у Велику Суботу починається словами: “Всуе хра­ни­ши гроб ку­сто­дие:Не бо со­дер­жит ра­ка са­мо­жи­во­тия.”Знявши з хреста і обвивши плащаницею із пахощами, за звичаєм іудеїв, Йосип і Никодим поклали пречисте тіло Господа в новому кам’яному гробі в саду Йосипового, що знаходився недалеко від Голгофи. До дверей труни привалили великий камінь. При похованні Ісуса Христа перебували Марія Магдалина і Марія, мати Якова та сина Іосієвого.Первосвященики та фарисеї  в Суботу випросили у Пилата військову варту, приставили до гробу і сам  гроб запечатали (Мф.27: 57-66; Ін.19: 39-42), бо знали, що Ісус Христос пророкував про своє воскресіння, але  побоювались, щоб апостоли не викрали тіла Ісуса Христа і не сказали народові: воскрес із мертвих.