Петрова сродника восхвалим
Яко Апостолов первозванный, и верховнаго сущий брат, Владыце всех, Андрее, молися, мир вселенней даровати, и душам нашим велию милость.
Тропарь
13 грудня 2018 року Свята Церква згадує святого апостола Андрія Первозваного.
З юності майбутній апостол всією душею звернувся до Бога та став найближчим учнем святого пророка, Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна та почувши від нього, що Ісус є Агнець Божий, послідував за Христом.
Після зішестя Святого Духа на апостолів святий Андрій відправився з проповіддю Слова Божого в східні країни. Пройшов Малую Азію, Фракію, Македонію, доїхав до Дунаю, пройшов побережжя Чорного моря, Криму, Причорномор’ї та по Дніпра підійшов до місця, де стоїть зараз місто Київ. Він сказав бувшим з ним учням: «На цих горах возсіяє благодать Божа, буде великий місто, і Бог збудує багато церков». Апостол піднявся на гори, благословив їх і поставив хрест
На своєму шляху Андрій Первозванный прийняв багато печалей і мук від язичників: його вигнали з міст, побили камінням, але, залишившись неушкодженим, вірний учень Христа незмінно доносив людям проповідь про Спасителя. Останнім містом, куди приходив Первозванный апостол і де йому судилося прийняти мученицьку смерть, було місто Патри.
Багато чудес Господь явив через учня Свого в місті Патри. Недужі зцілювалися, сліпі прозрівали. За молитвою апостола видужав важко хворий Сосій, знатний городянин; накладенням апостольських рук зцілилася Максимілла, дружина правителя Патрского, і його брат Стратоклій. Скоєні апостолом чудеса і його полум’яне слово просвітили істинною вірою майже всіх громадян міста Патри, але правитель міста Егеат залишився язичником. Святий апостол з любов’ю і смиренням взивав до його душі, прагнучи відкрити йому християнську таємницю вічного життя, чудотворну силу Святого Хреста Господня.
Та язичник думав зганьбити проповідь святого Андрія, для цього засудив його до смерті на хресті, якого прославляв апостол. З радістю прийняв святий Андрій Первозваний рішення правителя і з молитвою до Господа сам зійшов на місце страти. Щоб подовжити муки апостола, Егеат наказав не прибивати руки і ноги святого, а прив’язати їх до хреста. Два дні апостол з хреста учив присутніх навколо городян. Люди, які слухали його, всією душею співчувати йому і зажадали зняти святого апостола з хреста. Злякавшись народного обурення, Егеат наказав припинити страту. Але святий апостол став молитися, щоб Господь удостоїв його хресної смерті. Як не намагалися воїни зняти апостола Андрія, руки їм не корилися. Розп’ятий апостол, віддавши Богу хвалу, вимовив: «Господи, Ісусе Христе, прийми духа мого». Тоді яскраве сяйво Божественного світла освітило хрест і розіп’ятого на ньому мученика. Коли сяйво зникло, святий апостол Андрій Первозваний вже віддав свою святу душу Господу († 62). Максимілла, дружина правителя, зняла з хреста тіло апостола і з честю похоронила його.
Кілька століть потому, при імператорі Костянтині Великому, мощі святого апостола Андрія були урочисто перенесені до Константинополя і покладені в храмі Святих Апостолів поруч з мощами святого євангеліста Луки і учня апостола Павла – апостола Тимофія.
12 грудня 2018 року в Свято-Покровському храмі с. Плішивець вечірнє богослужіння звершив архімандрит Венидикт(Малета) в співслужінні протоієрея Романа Височанського та ієродиякона Гурія (Ромаса). В День свята в Свято-Покровському храмі с. Плішивець Божественну Літургію звершив архімандрит Венидикт(Малета) в співслужінні ієродиякона Гурія (Ромаса). А в Іллінському храмі с.Великі Будища Божественну Літургію звершив протоієрей Роман Височанський. По закінченні в Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка пам’ять святого апостола Андрія Первозваного відзначили молебним співом.