Радуйся, алчущих Питательнице
…да славим Тя, Премилостивую Питательницу и Кормительницу нашу, ныне и присно, и во веки веков. Аминь.
28.10.2018 року Свята Церква шанує ікону Божої Матері “Спорительниця хлібів” цією іконою отець Амвросій Оптинський благословив засновану ним недалеко від Оптинської пустені Шамординську жіночу обитель в честь Казанської ікони Божої Матері.
Отець Амвросій полум’янів любов’ю та дитячою вірою до Божої Матері, шанував всі Богородичні свята, в дні свят посилював молитву.
День поховання старця Амвросія в Шамординській обителі припав якраз на 15 жовтня за ст.стилем- день святкування ікони Божої Матері “Спорительниця хлібів”. Перше чудо від святої ікони засвідчено в 1891 році, коли у всій Росії був голод через неврожай, а в Калузькій області і на полях Шамординської обителі хліб уродив. У 1892 році, вже після смерті старця Амвросія, його послушник Іван Федорович Черепанов послав список з ікони в П’ятницьку жіночу обитель Воронезької області. У тій місцевості була посуха і загрожував голод, але незабаром після того, як перед іконою «Спорительниця хлібів» був відслужений молебень, пішов дощ і посуха припинилася.
Цього дня Божественну літургію протоієрей Роман Височанський відслужив в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
Після заамвонної молитви, вшановуючи ікону Божої Матері “Спорительниця хлібів”, піднесли молитви до Премилостивої Богородиці.
Напередодні протоієрей Роман Височанський звершив всенічне бдіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а після читання Євангелія настоятель помазав всіх присутніх освяченим єлеєм. За вечірнім богослужінням читали канон до святого преподобномученика Лукіана, пресвітера Антіохійського.
Цей святий, народився в сирійському місті Самосати. У 12-річному віці він залишився сиротою. Лукіан роздав майно бідним, а сам пішов у місто Едессу до сповідника Макарія, під керівництвом якого старанно читав Святе Письмо і навчався подвижницького життя. За благочестя і ревне поширення християнства серед іудеїв і язичників Лукіан був поставлений пресвітером. В Антіохії святий Лукіан відкрив школу, де зібрав безліч учнів і наставляв їх книжкової премудрості. Святий Лукіан займався вченими працями, виправляв текст Святого Письма, зіпсований переписувачами і єретиками. (Виправлений ним повний грецький текст Біблії під час його сповідницького подвигу був захований в стіні і знайдений при святому Костянтині Великому.) В гоніння Діоклетіана святий Лукіан був схоплений за доносом єретиків і відправлений в Нікомидійську темницю, де протягом 9 років зміцнював тих християн хто був з ним, переконуючи їх не боятися мук і смерті, а стійко сповідувати віру в Ісуса Христа.
Святий Лукіан перетерпів багато страшних тортур, а перед смертю, бажаючи причаститися Христових Таїн на свято Богоявлення, прикутий ланцюгами до ложа мученик-пресвітер звершив Божественну Літургію. Стінами храму стали християни, які були у в’язниці, а Престолом -мученик Лукіан. Безкровну Жертву він приніс на своїх грудях, і всі християни, що знаходилися в темниці, причастилися.
Вранці цар послав слуг дізнатися: чи живий ще Лукіан? Коли ж слуги входили в в’язничні двері, святий Лукіан, побачивши їх, три рази вигукнув:
– Я християнин!
І з цими словами він віддав дух свій в руки Христа, Бога свого.
Слуги, прийшовши до Максиміана, розповіли, що Лукіан вже помер. Тоді цар звелів кинути тіло мученика в море; слуги так і зробили: прив’язавши камінь до багатостраждального тіла святого Лукіана, вони кинули його в морську безодню, і воно залишалося в морі тридцять днів.
Після цього мученик з’явився одному зі своїх учнів, на ім’я Гликерій, наказуючи йому йти на морський берег і, взявши тіло його, поховати. Гликерій пішов з іншими християнами на берег шукати тіло святого; і ось вони побачили в морі дельфінів, які несли на собі нетлінне тіло мученика; підпливши до берега, вони поклали його на сухому місці. Тоді віруючі з радістю взяли тіло святого мученика і поховали з честю.
ФОТО ТУТ