Уставай, візьми ложе своє та й ходи! (Від Івана 5:8) Неділя про Розслабленого

Після цього його знову знаходить Господь, і каже йому: “Ось, ти одужав, не гріши більше, щоб не сталось тобі чого гіршого” (се здрав ecu: ктому не согрешай, да не горше ти что будет) (ст. 14) . Бачиш, возлюблений, що за свої гріхи він стільки часу був підданий  хворобі? Звернемося (до Господа) і ми, щоб позбутися цього тимчасового покарання і уникнути вічної геєни, у Христі Ісусі Господі нашому, якому слава і  держава на віки віків. Амінь.
Іоанн Златоуст, свт. “Слово о расслабленном в день Преполовения; и на слова: “не судите на лица” (Ин.5:5; 7:24).”

 

29 квітня 2018 року настоятель Свято-Покровського  скита Мгарського монастиря архімандрит Венидикт(Малета) в співслужінні настоятеля  Свято-Покровського храму с. Плішивець протоієрея Романа Височанського  звершили Божественну літургію в Свято-Покровському храмі с.Плішивець. З словами проповіді наприкінці Богослужіння виступив архімандрит Венидикт(Малета).

В сьогоднішньому Єванглії ми бачимо образ  всього, що відбувається в теперішньому світі, і ми маємо спішити, щоб використати можливість отримати милість Господню. При тому, що двері Божого милосердя завжди відкриті перед нами,  не завжди  здригнеться наша душа  від  тяжкості своїх гріхів і не завжди ми схиливши голови та  б’ючи себе в груди каємось перед Богом.

Будемо завжди пам’ятати в своїх серцях слова Господа Ісуса Хреста сказані зціленому : “Не гріши …” .  Ці слова постіно нагадує нам  Свята Церква. І святитель Лука Кримський в 1950 році у своїй проповіді особливо наголосив,на них, а він  наочно знав, що зцілення приходить не від лікаря чи ліків, а від Бога.

Феофан Затворник в  своєму творі “Думки на кожен день року по церковним читанням з Слова Божого” теж підтверджує слова  святителя Луки Кримського:“ще дивуватися треба, як залишається живим грішник після гріха. Це милість Божа, яка очікує покаяння і навернення. Отже, більше, перш всякої іншої справи, треба поспішити очиститися від гріхів і в совісті своїй примиритися з Богом. Цим прокласти шлях і благодійній дії ліків. Чути, що був якийсь визначний лікар, який не приступав до лікування, поки хворий не сповідається і не причаститися св. Таїн; і чим важче була хвороба, тим він наполегливіше цього вимагав ..”

Хочеться нагадати, що не тільки покаяння від нас чекає Господь,  але і слова вдячності за всі благодіяння Божі незабуваємо  приносити Йому. Ось як тропарь з канона “О разслабленом”, що читався напередодні вечірньому богослужінні виражає радість і вдячність зціленого: “Древле на одре болезненном, в летех мнозех слежай,Твоим, Христе, повелением исцелев, славит,воспевая благоутробие Твое, Жизнодателю.”