Вшанування ікони Божої Матері “Живоносне джерело”
Почерпнемо, люди, зцілення душі і тіла в молитві, тому що для всіх тече Ріка – Пречиста Цариця Богородиця, яка виливає нам чудесну воду і вимиває морок з сердець, очищає гріховні рани і освячує душі віруючих Божественною благодаттю.
У V столітті в Константинополі, поблизу так званих «Золотих воріт», ріс гай, в честь Пресвятій Богородиці. З давніх-давен в гаю було джерело, прославлене чудесами. Поступово це місце заросло чагарником.
Одного разу воїн Лев Маркелл, майбутній імператор, зустрів в цьому місці безпорадного подорожнього сліпого, що збився з дороги. Лев допоміг йому вийти на стежку і влаштуватися в тіні для відпочинку, а сам відправився на пошуки води для сліпого. Раптом він почув голос: «Лев! Не шукай води далеко, вона тут близько». Здивований таємничим голосом, він став шукати воду, але не знайшов. Коли ж зупинився в печалі і задумі, вдруге пролунав той же голос: «Цар Лев! Піди під покров цього гаю, зачерпни води, яку там знайдеш, і напій нею спраглого, тину ж, яку знайдеш в джерелі, поклади на його очі. Потім ти дізнаєшся, хто Я, освячуюча це місце. Я допоможу тобі незабаром спорудити тут в ім’я Моє храм, і всі, що будуть приходити сюди з вірою і закликати Моє ім’я, отримають по своїх молитвах і повне зцілення від недуг». Коли Лев виконав все йому наказане, то сліпий негайно прозрів і без провідника пішов до Константинополя, прославляючи Богоматір. Це чудо відбулося при імператорі Маркіяні (391-457).
Імператора Маркіяна змінив Лев Маркелл (457-473). Він згадав про явлення Божої Матері, наказав очистити джерело і укласти в кам’яне коло, над яким був побудований храм на честь Пресвятої Богородиці.
Явище Льву Маркелові Божої Матері відбулося 4 квітня 450 року. В цей день, а також щорічно в п’ятницю Світлої седмиці Православна Церква святкує оновлення константинопольського храму в честь Живоносного джерела. За статутом цього дня здійснюється чин водосвяття з пасхальним хресним ходом.
Імператор Юстиніан Великий (527-565) був людиною прихильною до православної віри. Він довго мучився водянкою. Одного разу опівночі він почув голос: «Ти не можеш повернути собі здоров’я, якщо нап’єшся з Мого джерела». Цар не знав, про яке джерело каже голос, і впав у відчай. Тоді Божа Матір з’явилася йому вже вдень і сказала: «Встань, цар, йди на Моє джерело, випий з нього води і будеш, як раніше, здоровий». Хворий виконав волю Владичиці і незабаром одужав.
Вдячний імператор спорудив біля храму, влаштованого Львом, новий чудовий храм, при якому згодом був створений багатолюдний монастир.
У XV столітті відомий храм «Живоносного Джерела» був зруйнований мусульманами. До руїн храму приставили стражника-турка, який не дозволяв підходити до цього місця. Поступово строгість заборони пом’якшала, і християни поставили там невелику церкву. Але і вона в 1821 році була зруйнована, а джерело засипане. Християни знову очистили джерело і як і раніше черпали з нього воду. Згодом серед уламків було знайдено напівзгнилий від часу і вогкості лист із записом десяти чудес від Живоносного джерела, що відбулися з 1824 по 1829 роки.
За султана Махмуда православні отримали деяку свободу і скористалися нею, щоб втретє спорудити храм над Живоносним Джерелом. У 1835 році з великим торжеством Патріарх Костянтин у співслужінні 20 архієреїв і при великій кількості прочан освятив храм; при храмі влаштували лікарню і богадільню.
Один житель Фессалії з молодості відчував сильне бажання відвідати Живоносне джерело. Нарешті, йому вдалося вирушити в дорогу, але по дорозі він тяжко захворів. Відчуваючи наближення смерті, він взяв слово з своїх супутників, щоб вони перед його похованням, а відвезли тіло до Живоносного Джерела, а там вилили на нього три посудини з Живоносне водою і тільки після цього поховали. Прохання його було виконано, і біля Живоносного джерела до нього повернулося життя. Він прийняв чернецтво і провів останні дні життя свого в благочесті.
13 квітня 2018 року протоієрей Роман Височанський відслужив молебний спів з водосвяттям у Свято-Покровськму храмі с. Плішивець. По закінченні розповів про історію ікони Пресвятої Богородиці “Живоносне джерело”.