Cедмиця 3,4,5-та після П’ятидесятниці.
18 червня 2026 р. (5 червня ст. ст.), четвер Ігорівської ікони Божої Матері (1147).
Ігорівська ікона Божої Матері була створена приблизно наприкінці XIV – на початку XV століть. Вона являє собою різновид Володимирської. Це ікона давнього грецького письма. За всі століття з цього образу було зроблено чимало копій, і це свідчить, що вона завжди користувалася великою повагою.
Один зі списків ікони зберігався в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Перед цією іконою в останні хвилини свого життя молився великий князь Ігор. Він був великим любителем книг, багато читав духовної літератури, з юності проводив більшу частину свого часу в молитвах, роздумах про Бога, бесідах з ченцями і святими старцями. Він вже був близький до того, щоб піти від мирського життя. Але йому довелося за заповітом вступити на престол у Києві.
Молебний спів перед іконою Божої Матері з читанням акафісту настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у храмі Олександра Невського с.Плішивець, у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
21 червня 2026 р. (8 червня ст. ст.), неділя Вмч. Феодора Стратилата (319)
Воинствосло́вием и́стинным, страстоте́рпче,/ Небе́снаго Царя́ воево́да предо́брый был еси́, Фео́доре:/ ору́жиями бо ве́ры ополчи́лся еси́ му́дренно/ и победи́л еси́ де́монов полки́,/ и победоно́сный яви́лся еси́ страда́лец./ Те́мже тя ве́рою// при́сно ублажа́ем.
Тропарь великомученику Феодоpу Стpатилату, глас 4
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
На Божественній Літургії після читання Євангелія Мф. 6:22-33 (зач. 18). протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
Отце́в все Афо́нское мно́жество,/ собери́теся, ве́рно пра́зднующе,/ днесь ра́дующеся и све́тло восклица́юще вси в весе́лии,/ Бо́жия бо Ма́ти ны́не от А́нгела пресла́вно воспева́ется.// Те́мже, я́ко Бого́родицу, при́сно Сию́ сла́вим.
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Достойно есть» (Милующей), глас 4
24 червня 2026 р. (11 червня ст. ст.), середа Ікони Божої Матері, йменованої «Достойно єсть» («Милуюча») (Х).
Молебний спів перед іконою Божої Матері йменованої «Достойно єсть» («Милуюча») з читанням акафісту настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у храмі Олександра Невського с.Плішивець, у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
Днесь проро́чествие во апо́столех Первозва́ннаго испо́лнися:/ се бо на сих гора́х возсия́ благода́ть и ве́ра умно́жися./ И и́же неве́рием обветша́вшии/ Боже́ственною купе́лию отроди́шася/ и бы́ша лю́дие обновле́ния,/ ца́рское свяще́ние, язы́к свят, Христо́во ста́до,/ ему́же ты пе́рвый па́стырь яви́лся еси́,/ я́ко пе́рвее Креще́нием послужи́вый./ И ны́не, предстоя́ Влады́це Христу́ Бо́гу,/ моли́ всем сыно́м ру́сским спасти́ся:// и́маши бо дерзнове́ние я́ко иера́рх Бо́жий и священнослужи́тель.
Тропарь святителю Михаилу, первому митрополиту Киевскому, глас 4
Неділя 4-та після П’ятидесятниці. 28 червня 2026 р. (15 червня ст. ст.), неділяСвт. Михаїла, першого митр. Київського (992)
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
На Божественній Літургії після читання Євангелія Мф. 8:5-13 (зач. 25).; Свт. Михаїлу: Ін. 10:9-16 (зач. 36) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
Боголюби́вая Цари́це,/ Неискусому́жная Де́во Богоро́дице Мари́е,/ моли́ за ны Тебе́ Возлюби́вшаго/ и ро́ждшагося от Тебе́ Сы́на Твоего́ Христа́ Бо́га на́шего,/ пода́ти нам оставле́ние прегреше́ний,/ ми́рови мир, земли́ плодо́в изоби́лие,/ па́стырем святы́ню/ и всему́ челове́чу ро́ду спасе́ние./ Гра́ды на́ша и страны́ Ру́ссикия от нахожде́ния иноплеме́нных заступи́/ и от междоусо́бныя бра́ни сохрани́./ О, Ма́ти Боголюби́вая Де́во!/ О, Цари́це Всепе́тая!/ Ри́зою Твое́ю покры́й нас от вся́каго зла,/ от ви́димых и неви́димых враг защити́,// и спаси́ ду́ши на́ша.
Тропарь Пресвятой Богородице пред иконой Ея «Боголюбской», глас 1
1 липня 2026 р. (18 червня ст. ст.), середа Боголюбської ікони Божої Матері,
Молебний спів перед іконою Божої Матері з читанням акафісту настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у храмі Олександра Невського с.Плішивець, у Іллінському храмі с. Великі Будища та у Свято-Троїцькому храмі с. Книшівка.
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Евсе́вие./ Моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Тропар, глас 4
5 липня 2026 р. (22 червня ст. ст.), неділяСщмч. Євсевія, єп. Самосатського (380).
Цього дня протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію, а напередодні вечірнє Богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець.
На Божественній Літургії після читання Євангелія Мф. 8:28-9:1 (зач. 28 – про зцілення гадаринських біснуватих) протоієрей Роман Височанський виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Мф. 8:28-9:1)
- Гадаринці бачили дивовижне чудо Господнє, явлене у вигнанні легіону бісів, і, проте ж, усім містом вийшли і благали Господа, “щоб Він відійшов від меж їхніх” (Мф. 8:34). Не видно, щоб вони вороже ставилися до Нього, але не видно і віри. Їх охопив якийсь незрозумілий страх, за яким вони бажали тільки: йди повз, куди знаєш, тільки нас не торкайся.
- Це справжній образ людей, які мирно в маєтках своїх живуть. Склався біля них порядок речей не несприятливий; вони звикли до нього, ні думок, ні потреби немає, щоб змінити або скасувати щось, і бояться вони зробити якийсь новий крок. Відчуваючи, однак, що, якщо прийде веління згори, то страх Божий і совість змусять їх відмовитися від старого і прийняти нове, — вони всіляко уникають випадків, які можуть довести їх до таких змін, щоб, прикриваючись невіданням, жити спокійно в старих звичках. Такими є ті, хто боїться читати Євангеліє й святоотецькі книги та починати бесіду про духовні речі, через побоювання потривожити своє сумління, яке, прокинувшись, почне спонукати одне кинути, інше прийняти.
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).