Cедмиця 16 та 17 після П’ятидесятниці.
Возносите Господа Бога нашего и покланяйтеся подножию ногу Его, яко свято есть
вхідний вірш на Літургії
27 вересня 2025р. (14 вересня ст.ст.), субота ВОЗДВИЖЕННЯ ЧЕСНОГО І ЖИВОТВОРЯЩОГО ХРЕСТА ГОСПОДНЬОГО.Кончина свт. Іоанна Златоуста (407).
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- Серед Великого посту пропонується для поклоніння чесний Хрест, щоб надихнути пісних трудівників до терпеливого несення піднятого ними ярма до кінця, а у вересні для чого це робиться? Так сталося? Але у промислительної Премудрості, яка все влаштовує, немає випадковостей. Ось це для чого: у вересні прибирають із поля, принаймні в нас. Отже, щоб одні з християн, відчуваючи достаток, не сказали: “душе! багато добра лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселися!” (Лк. 12:19), а інші від убогості не впали в дусі, постає перед очима всіх воздвизаємий Хрест, нагадуючи першим, що опора благополуччя — не майно, а християнське внутрішнє хрестоношення, коли зовнішнє, з благості Божої, складається, надихаючи других у терпінні здобувати душі свої, надихаючи на це упевненістю, що з хреста йдуть просто до Раю; тому одні нехай терплять, сподіваючись, що йдуть прямим шляхом до Царства Небесного, а інші нехай куштують зовнішніх утіх зі страхом, щоб не закрити собі вхід на Небо.
Божественну Літургію а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.
На богослужінні прозвучало євангельське зачало: Ін. 19:6-11,13-20,25-28,30-35 (зач. 60)
Молебні цього дня
Протоієрей Роман Височанський звершив молебні у храмах:
- Іллінський храм, с. Великі Будища
- Свято-Троїцький храм, с. Книшівка
Му́ченик Твой, Го́споди, Ники́та/ во страда́нии свое́м вене́ц прия́т нетле́нный от Тебе́, Бо́га на́шего:/ име́яй бо кре́пость Твою́,/ мучи́телей низложи́,/ сокруши́ и де́монов немощны́я де́рзости./ Того́ моли́твами// спаси́ ду́ши на́ша.
Тропарь великомученику Никите Готфскому, глас 4
28 вересня 2025р. (15 вересня ст.ст.), неділя Вмч. Никити (близько 372)
Божественну Літургію а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський.
Настоятель читав Євангеліє Неділі після Воздвиження: Мк. 8:34-9:1 (зач. 37).; Вмч.: Мф. 10:16-22 (зач. 36).
За богослужінням молилися за владу, воїнство, збереження всіх людей, мир в Україні.
Співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Стефани(Яначек).
Торжеству́ет Це́рковь перворо́дных,/ и свесели́тся прие́мля ма́терь о ча́дех веселя́щуюся,/ я́же я́ко му́дрости тезоимени́тая/ тро́йственным богосло́вским доброде́телем равночи́сленныя породи́./ Ты́я с му́дрыми де́вами зрит уневе́стившияся Жениху́ Бо́гу Сло́ву,/ с не́ю и мы духо́вне в па́мяти их свесели́мся, глаго́люще:/ Тро́ицы побо́рницы,/ Ве́ро, Любве́ и Наде́ждо,// в ве́ре, любви́ и наде́жде утвержда́йте нас.
Тропарь мученицам Вере, Надежде, Любови и матери их Софии, глас 4
30 вересня 2025р. (17 вересня ст.ст.), вівторок Мцц. Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії (близько 137).
Цього дня у храмі святого пророка Іллі села Великі Будища, протоієрей Роман Височанський звершив Божественну Літургію.
На богослужінні прозвучало євангельське зачало:Лк. 3:23-4:1 (зач. 11).
Після читання Святого Євангелія отець Роман Височанський виголосив проповідь.
4 жовтня 2025 року, субота
Молебний спів за зниклих безвісти
У суботу,4 жовтня, перед вечірнім богослужінням у Свято-Покровському храмі села Плішивець, настоятель храму протоієрей Роман Височанський звершив молебний спів за зниклих безвісти.
Під час молебню було прочитано Акафіст Пресвятій Богородиці перед Її чудотворними іконами: «Взыскание погибших» і «Всех скорбящих Радосте».
Молитовне звернення до Пресвятої Богородиці було піднесене за всіх, хто перебуває в невідомості, в розлуці, у стражданнях, а також за їхні родини — щоб Господь утішив, просвітив і допоміг знайти зниклих або дарував мир їхнім душам.
И нра́вом прича́стник,/ и престо́лом наме́стник апо́столом быв,/ дея́ния обре́л еси́, Богодохнове́нне,/ в виде́ния восхо́д,/ сего́ ра́ди, сло́во и́стины исправля́я,/ и ве́ры ра́ди пострада́л еси́ да́же до кро́ве,/ священному́чениче Фо́ко,/ моли́ Христа́ Бо́га// спасти́ся душа́м на́шим.
Тропарь Сщмч. Фоки , глас 4
5 жовтня 2025р. (22 вересня ст.ст.), неділя Ап. від 70-ти Кодрата (близько 130). Фоки, єп. Синопійського (117).
Напередодні Неділі 17-тої після П’ятидесятниці вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський у співслужінні ієромонаха Вікентія (Залюбовського),
5 жовтня 2025 року Високопреосвященніший митрополит Полтавський і Миргородський Филип звершив Божественну літургію в Свято-Покровському храмі села Плішивець Миргородского району.
Його Високопреосвященству співслужили секретар Полтавської єпархії протоієрей Михаїл Волощук, благочинний Гадяцького округу протоієрей Ігор Цебенко, прес-секретар протоієрей Миколай Довганич, настоятель храму протоієрей Роман Височанський, духовенство благочиння та міста Полтави.
За Божественною літургією були піднесені посилені молитви про мир в Україні.
Піснеспіви Божественної літургії виконував архієрейський хор під керівництвом диякона Ігоря Кріта.
Після запричасного вірша проповідь виголосив протоієрей Володимир Журавель.
На завершення Високопреосвященніший Владика звернувся до віруючих з архіпастирським словом та благословив усіх.
На богослужінні прозвучало євангельське зачало: Лк. 5:1-11 (зач. 17 про дивовижну ловитву риби)
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 5:1-11)
- Цілу ніч трудилися рибалки і нічого не спіймали; але коли Господь увійшов у їхній човен і після проповіді велів закинути сіть, спіймалося стільки, що витягнути не могли і сіть прорвалася. Це образ усякої праці без допомоги Божої і праці з допомогою Божою. Поки одна людина трудиться і одними своїми силами хоче чогось досягти — все з рук валиться; коли наблизиться до неї Господь, — звідки потече добро за добром. У духовно-моральному відношенні неможливість успіху без Господа відчутно помітна: “без Мене не можете робити нічого” (Ін.15:5) — сказав Господь. І цей закон діє у всякому. Як гілка, якщо не зрощена з деревом, не тільки плоду не приносить, але, висихаючи, і живність втрачає, так і люди, якщо не перебувають у живому спілкуванні з Господом, плодів правди, цінних для життя вічного, приносити не можуть. Добро якесь і буває в них іноді, тільки на вигляд добро, а по суті недоброякісне; як лісове яблуко і червоне буває на вигляд, а спробуй — кисле. І в зовнішньому, життєвому відношенні теж відчутно видно: б’ється, б’ється інший, і все безрезультатно. Коли ж зійде благословення Боже, — звідки що береться. Уважні до себе і до шляхів життя на досвіді знають ці істини.