Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота та Неділя м’ясопусна, про Страшний суд.
Со святы́ми упоко́й, Христе́, ду́ши раб Твои́х, иде́же не́сть боле́знь, ни печа́ль, ни воздыха́ние, но жи́знь безконе́чная.
Кондак
22 лютого 2025р. Вселенська батьківська (м’ясопусна) субота.
В 2-у приготувальну седмицю до Великого посту, про блудного сина Свята Церква встановила всесвітню батьківську (м’ясопустну) суботу для заупокійної служби, щоб пом’янути всіх від віку спочилих православних християн, отців і братії наших.
22 лютого 2025 року Божественну літургію, а напередодні Прастас за вечірнім Богослужінням в Свято-Покровському храмі звершив протоієрей Роман Височанський.
Після Божественної Літургії була звершена панахида по всім спочилим від віку православним християнам.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої) та молилися за владу, воїнство.
Панахиду в цей день настоятель протоієрей Роман Височанський відслужив у каплиці Олексія Чоловіка Божого в с.Тимофіївка, у Іллінському храмі с. Великі Будища, біля каплиці Георгія Побідоносця, біля Свято-Троїцького храму с. Книшівки. По закінченні панахид настоятель у проповіді призивав молитись за покійних та живих.
Егда́ прии́деши, Бо́же, на зе́млю со сла́вою, и трепе́щут вся́ческая, река́ же о́гненная пред суди́щем влече́т, кни́ги разгиба́ются, и та́йная явля́ются: тогда́ изба́ви мя́ от огня́ неугаси́маго, и сподо́би мя́ одесну́ю Тебе́ ста́ти, Судие́ пра́веднейший.
Кондак
23 лютого 2025 року,Неділя м’ясопусна, про Страшний суд.
Цього дня Свята Церква вшановує Прп. Прохора Печерського, в Ближніх печерах (1107).
Третя підготовча Неділя до Великого посту іменується Неділею про Страшний Суд.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Мф. 25:31-46)
- Страшний Суд! Суддя гряде на хмарах, оточений незліченною громадою небесних сил безплотних. Сурми лунають по всіх кінцях землі і воскрешають померлих. Повсталі полки полками течуть на визначене місце, до престолу Судії, наперед уже передчуваючи, який пролунає у вухах їхній вирок. Бо діяння кожного виявляться написаними на чолі єства їхнього, і самий вигляд їхній відповідатиме справам і вподобанням. Поділ правих і лівих здійсниться сам собою. Нарешті, все вже визначилося. Настало глибоке мовчання. Ще мить – і чується рішучий вирок Судії – одним: “прийдіть”, іншим: “ідіть від Мене” (Мф. 25:34, 41). Помилуй нас, Господи, помилуй нас! Хай буде милість Твоя, Господи, на нас! – але тоді пізно вже буде волати так. Тепер треба подбати змити з єства свого написані на ньому знаки, несприятливі для нас. Тоді ріки сліз готові б були ми випустити, щоб омитися; але це вже ні до чого не послужить. Заплачемо тепер, якщо не річками сліз, то хоч струмками; якщо не струмками, хоч дощовими краплями; якщо і цього не знайдемо, розплачемося в серці й, сповідуючи гріхи свої Господеві, благатимемо Його пробачити нам їх, даючи обітницю не ображати Його більше порушенням Його заповідей, і ревнуючи потім вірно виконати таку обітницю.
Божественну Літургію, а напередодні вечірнє богослужіння в Свято-Покровському храмі с. Плішивець звершив протоієрей Роман Височанський. Після читання Євангелія Мф. 25:31-46 (зач. 106) настоятель храму виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої) та молилися за владу, воїнство.