Cедмиця 26 і 27-та після П’ятидесятниці. Різдвяний піст.
Пра́зднует дне́сь вселе́нная Áннино зача́тие,/ бы́вшее от Бо́га,/ и́бо та породи́ па́че сло́ва Сло́во Ро́ждшую
Кондак
22 грудня 2024р. у Неділю 26-ту після П’ятидесятниці цього року звершується святкування Зачаття праведною Анною Пресвятої Богородиці.
Свята праведна Анна походила із коліна Левіна з роду Аарона.Чоловік її, святий праведний Іоаким, походив з коліна Юди, з дому царя Давида. За стародавнім обітницею з роду Давидова мав відбутися Месія.
По особливому Промислу Божому святе подружжя до глибокої старості не мало дітей. Святі гаряче молилися про дарування їм потомства.
В одне зі свят, первосвященик, вважаючи, що бездітний Іоаким не мав благословення Божого, відмовився прийняти від нього дари. Святий Іоаким був глибоко засмучений. бо всі праведні мужі мали потомство, включаючи столітнього Авраама. Не повертаючись додому, святий Іоаким пішов у пустелю і провів там сорок днів у суворому пості і молитві, омиваючи гіркими сльозами своє безчестя та просячи милосердя у Бога.
Дружина його, свята Анна вважала себе головною винуватицею горя, яке спіткало їх.
Одного разу, побачивши серед гілок лаврового дерева гніздо з пташенятами, що ледь оперилися, вона слізно молилася про дарування їй дитини, обіцяючи принести в дар Богу народжене дитя. Як тільки свята Анна вимовила слова обітниці, Ангел Божий сповістив їй про виконання молитви і відкрив, що у неї народиться дочка на ім’я Марія, через Яку благословляться всі племена світу. Зрадівши, свята Анна поспішила в Єрусалимський храм, щоб подякувати Богові і повторити обітницю про присвячення Йому очікуваного немовляти.
З такою ж звісткою з’явився Ангел і святому Іоакиму в пустелі і наказав йому йти до Єрусалиму. В Єрусалимі свята праведна Анна зачала Благословенне Чадо і народила Пресвяту Діву Марію.
Божественну Літургію протоієрей Роман Височанський звершив у Свято-Покровському храмі с. Плішивець. Після читання Євангелія Лк. 17:12-19 (зач. 85 – про десять прокажених).; Прав. Анні: Лк. 8:16-21 (зач. 52) настоятель виголосив проповідь.
- Святитель Феофан Затворник. Думки на кожен день року
- (Лк. 17:12-19)
- Зцілено десять прокажених, а дякувати Господу прийшов тільки один. Чи не такою є пропорція вдячних у загальній кількості людей, яким Господь робить добро? Хто не отримував благ або, вірніше, що є в нас і що буває з нами, що не було б благим для нас? А натомість, чи всі вдячні Богу і чи за все дякують? Є навіть такі, які дозволяють собі запитувати: “навіщо Бог дав буття? Краще б нам не бути”. Бог дав тобі буття для того, щоб ти вічно блаженствував; Він дав тобі буття даром, даром забезпечив тебе і всіма способами для досягнення вічного блаженства; за тобою [одна] справа: варто тільки трошки попрацювати заради того. Кажеш: “так у мене все прикрощі, бідність, хвороби, напасті”. Що ж, і це серед способів здобуття вічного блаженства: потерпи. Усе життя твоє і миттю не можна назвати порівняно з вічністю. Навіть якби і все життя поспіль довелося постраждати, і то ніщо проти вічності, а ти ще маєш хвилини розради. Не дивись на теперішнє, а на те, що готується тобі в майбутньому, і подбай зробити себе гідним того, і тоді прикрощів не помітиш. Усі вони поглинатимуться безсумнівним сподіванням вічних утіх, і вдячність не замовкатиме в устах твоїх.
Цього святкового дня протоієрей Роман Височанський відслужив ПОДЯЧНИЙ молебний спів у Іллінському храмі с. Великі Будища.
Любо́вию Христо́вою уязви́вся, свяще́ннейший,/ ум впери́в заре́ю Ду́ха,/ де́тельным виде́нием твои́м дея́ние обре́л еси́, Богоприя́тне,/ же́ртвенник Боже́ственный быв,// прося́ всем Боже́ственнаго сия́ния.
Кондак, глас 2
25 грудня 2024 року Свята Церква вшановує пам’ять Свт. Спиридона, єп. Триміфунтського, чудотворця (близько 348)..
Святитель Спиридон, єпископ Триміфунтський, жив в кінці III – першій половині IV століття на Кіпрі, в місті Триміфунда, і преставився близько 348 року.
За життя Святитель Спиридон був щирим, праведним, щедрим і гостинним чоловіком, трудився в своєму сільському господарстві і допомагав всім, хто потребує. Він користувався такою любов’ю і повагою серед місцевих жителів, що ті обрали його єпископом. Спиридон прославив Господа чудесами ще за життя: рятував від злиднів бідних, зціляв і воскрешав з мертвих, навертав до віри заблуканих. У 325 році він брав участь у Першому Вселенському соборі в Нікеї і допоміг знищити єресь Арія, порівнявши єдність Святої Трійці з єдиністю глини, води і вогню в плінфі (цеглі). Яким він був за життя земного, таким і залишився, відійшовши до Господа.
Дізнавшись про праведне і святе життя єпископа Спиридона, один з візантійських імператорів наказав викопати його тіло і помістити в усипальниці храму Святої Софії у Константинополі.
Коли останки Спиридона витягли з могили, подиву присутніх не було меж. Незважаючи на те, що тіло пролежало в землі багато десятків років, воно абсолютно не змінилося – немов святий старець був похований учора. У нього були цілі зуби і волосся, відмінно збереглася шкіра, можна було розпізнати риси обличчя. І сьогодні тіло святого Спиридона має постійну температуру: 36,6 градусів, та в нього ростуть волосся і нігті. І що найдивовижніше – одяг, який на нього вдягнутий, міняють раз на півроку, тому що він зношується, ніби Святий не лежить в раці, а ходить. Зношені чобітки розрізають на шматочки і роздають віруючим.
Після 691 року мощі святого зберігалися в Константинополі, але, коли в 1453 році місто захопили турки, грецькі священики врятували їх, і незабаром вони опинилися на Корфу, де і спочивають по сьогодні. Храм, де зберігаються мощі святителя, знаходиться в історичному центрі столиці Корфу – Керкірі. Мощі святого покояться в розкішній срібній раці в маленькій прибудові праворуч від вівтаря. Над ракою на ланцюжках висить безліч срібних і золотих дарів і лампадок – це подяки від тих, кому допоміг святитель. Люди йдуть до мощей безперервно.
В день пам’яті святителя Спиридона Триміфунтського, 25 листопада 2024 року, виповнилось 17 років, як настоятелем Свято-Покровського храму в с. Плішивець призначений протоієрей Роман Височанський.
Цього святкового дня, у Свято-Покровському храмі, протоієрей Роман Височанський відслужив ПОДЯЧНИЙ молебний спів та виголосив проповідь.
Вітаємо протоієрея Романа з річницею служби у Свято-Покровському храмі, та бажаємо “Многая і благая літа”
29 грудня 2024р. (16 грудня ст.ст.), Неділя святих праотців Прор. від 12-ти Агея (500 р. до Р. Х.).
У передостанню неділю перед Різдвом Христовим Свята Церква вшановує пам’ять святих Праотець – старозавітних праведників, які чекали на Спасителя, починаючи від першої людини – Адама, і включаючи Сифа, Еноха, Ноя, Авраама, Ісаака, Якова, царя Давида та інших.
Усі Праотці, що були на землі задовго до народження Господа, жили і горіли цією вірою, ніколи не відступаючи від неї.
Божественну Літургію у Свято-Покровському храмі с. Плішивець, а напередодні вечірнє богослужіння звершив протоієрей Роман Височанський
Після читання Євангелія:Лк. 14:16-24 (зач. 76 – про званих на вечерю) настоятель виголосив проповідь.
За богослужінням співав парафіяльний хор під керівництвом монахині Соломії (Дюкаревої).
По закінченні Літургії протоі єрей Роман Височанський привітав з днем народження парафіянку Марію, а хор співав: “Многая літа…”